Жан-Мішель Баскія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Жан-Мішель Баскія (англ. Jean-Michel Basquiat, 22 грудня 1960(19601222), Нью-Йорк, США — 12 серпня 1988, Нью-Йорк, США) — американський художник. Прославився спочатку як графіті-художник в Нью-Йорку, а потім, в 1980-их, як дуже успішний неоекспресіоніст.

Біографія[ред.ред. код]

Баскія народився в Нью-Йорку — в Брукліні. Його мати, Матильда, була з Пуерто-Ріко, а батько, Джерард, мав гаїтянські корені. Завдяки цьому, Мішель з дитинства вільно розмовляв французькою, іспанською та англійською мовами, читав книги, в том числі поезію символистів, міфи й історію. Вже в ранньому віці він проявив здібності до мистецтва, і його мати заохочувала ці намагання.

В 1977, у віці 17 років, Баскія і його друг Al Diaz почали малювати графіті на стінах будинків на Мангеттені, підписувалися «SAMO» або «SAMO shit». Малюнки складалися зі змістовних фраз, зміст якихх важко перекласти українською, наприклад, «Plush safe he think. SAMO» («Він думає, що плюш оберігає (його). SAMO») або «SAMO as an escape clause» («SAMO як застереження»). В грудні 1978 р. в Вілладж Войс була опублікована стаття про ці написи. Проект закінчився епітафією «SAMO IS DEAD» («SAMO мертвий»). В 1978, Баскія покидає рідний дім, живе з друзями, заробляє на життя продажем футболок і листівок на вулиці. Також в кінці сімдесятих Баскія з друзями організовує групу Gray, котра грає в різноманітних клубах Мангеттена.

В червні 1980 Баскія бере участь в The Times Square Show, колективній виставці художників. В 1981, поет і арт-критик Рене Рікар (Rene Ricard) опублікував статтю «The Radiant Child» в журналі «Артфорум», котра сприяла міжнародній кар'єрі Баскії. Протягом декількох наступних років Баскія продовжує виставляти свої роботи в Нью-Йорку. З 1982 Баскія регулярно виставляється з Джуліаном Шнабелем, Девідом Салле, Франческо Клементе і Енцо Куччі, групою художників, котру арт-критики, куратори і колекціонери незабаром назвуть неоекспресіоністами. В 1982 Баскія зустрів Енді Воргола, співробітництво з яким у майбутньому дало певні плоди. З 1984 багото з друзів Баскії починають помічати його все дивнішу поведінку, котра була наслідком прийому наркотиків. Баскія став досить часто вживати героїн в роки життя серед вуличних художників Нью-Йорка. В 1985 Баскія з'явився на обкладинці The New York Times Magazine. Жан-Мішель Баскія помер від отруєння наркотиками (він змішав кокаїн з героїном) у своїй студії в 1988 році. Похований на Грін-Вудському цвинтарі.

Творчі періоди[ред.ред. код]

Творчість Баскії можна умовно розділити на три періоди. В ранній період, з 1980 по 1982, він часто зображає скелети і маскоподібні лиця, в чому виражається його незвична цікавість до смерті. Інші найчастіше вживані образи: автомобілі, будівлі, поліція, ігры дітей на тротуарі і графіті, котрі були віддзеркаленням його досвіду малювання на вулицях міста. Средній період, з кінця 1982 по 1985 рік відзначається цікавістю Баскії до його гаїтянськиї коренів. Останній період, з 1986 до смерті в 1988, позначений новою манерою і новими образами.

Енді Воргол[ред.ред. код]

У 1982 Баскія познайомився з Енді Ворголом і вони разом створили чимало спільних робіт. Вони працювали разом, впливали на творчість один одного. Їхні відносини продовжувалися до смерті Воргола в 1987 році.

Фільми[ред.ред. код]

Ціни на роботи[ред.ред. код]

До 2002 року найвищою ціною, котру заплатили за роботу Баскії, було 3 302 500 доларів. 14 травня 2002 «Profit I» Баскія була виставлена на аукціоні і продана за 5 509 500 доларів. В травні 2007 робота Баскії 1981 року була продана на аукціоні за 14,6 мільйонів доларів.