Жан Карзу

Жан Карзу
Jean Carzou
Жан Карзу в похилому віці
При народженні	Гарнік Зулумян
Народження	1 січня 1907(1907-01-01) Алєппо, Сирія
Смерть	12 серпня 2000(2000-08-12) (93 роки)
	Періге
Поховання	цвинтар Монпарнас
Національність	француз вірменського походження
Країна	Франція
Навчання	Архітектурна школа, Академія Гран Шомьєр на Монпарнасі, Париж
Діяльність	художник, літограф, художник-гравер, театральний дизайнер, письменник, унаочнювач
Напрямок	постмодернізм
Роки творчості	1925-1999
Член	Академія красних мистецтв Франції і Академія витончених мистецтвd
Твори	сценогафія, графіка, станкова картина
Діти	Jean-Marie Carzoud
Роботи в колекції	Художній інститут Чикаго, Національна галерея Вікторії, Художня галерея Південної Австралії, Паризький міський музей сучасного мистецтва, Silva Kaputikjan Museumd, Національна галерея Вірменії і Print Collectiond
Нагороди	Офіцер ордена Почесного легіону Командор ордена «За заслуги» (Франція) Орден Мистецтв та літератури
Жан Карзу у Вікісховищі

Жан Карзу́ (фр. Jean Carzou, іноді —просто Карзу, справжнє ім'я — Гарнік Зулумян; 1907, Халеб — 12 серпня 2000) — майстер живопису, графіки, сценографії Франції XX століття, вірменин за походженням.

Біографія

Точної дати народження Карзу-Зулумяна не зберіглося. Відомо, що вірменська родина мешкала в Сирії, де в місті Алеппо і народився Гарнік. Навчатися батьки направили у місто Каїр в Єгипті, де він закінчив Французький ліцей. З 1925 року він оселився в Парижі. Чотири роки навчався в Архітектурній школі. Але архітектором не став. Зате закохався в столицю Франції та мистецтво.

Декілька років Жан-Гарнік навчався живопису в Академії Гран Шомьєр на Монпарнасі. З кінця 1920-х років він учасник виставок в Парижі. Так з'явився французький художник Жан Карзу.

Період пошуків

Бурхливе мистецьке життя Парижу впливало і на Карзу. Багато галасу створили нові мистецькі течії того часу — кубізм, сюрреалізм, фовізм, абстракціонізм. Досить консервативний і обережний, Карзу теж мав період пошуків в чистій формі без глибокого зв'язку зі змістом. Але все швидко минулося, і він не зазнав ані впливу абстракціонізму, ані впливу сюрреалізму. Охоронну роль зіграли архітектура (досить реальне і прагматичне мистецтво) і любов до пейзажів і натюрмортів. Саме пейзажі та натюрморти й малював Карзу. У 1939 році пройшла перша персональна виставка майстра. Потім були виставки в багатьох культурних центрах світу.

Як в музиці, де є мінор і мажор, так і у творчості Карзу — є веселощі та трагедії. Багато трагічних образів з'явилося під час 2-ї світової війни. Карзу малював метафоричні, знелюднені, пустельні пейзажі, де все лякало.

Графіка Карзу

Анонім середини XIX ст. «Міланський собор», кольоровий офорт, 1856 рік.

Живопис не розповсюджується так, як графічні твори. Адже кожний аркуш гравюри-оригінал. Це добре знав Карзу. Він багато малював і свою улюблену архітектуру, і жіночі образи, і пейзажі. Панівне місце в його творчості посіла графіка — малюнки тушшю, офорти, кольорова літографія, акварель.

Приблизно з 1940 рр. сформувався неповторний стиль і самого Жана Карзу. Гострі готичні лінії присутні майже в кожній його роботі. Часом впізнаються образи готики Франції («Річка Сена біля Нотр-Даму»), часом вони пом'якшені впливами готики північної Італії, особливо архітектури Ломбардії, Мілану («Забуте місто», 1977). Чорно-білій малюнок тушшю «Забуте місто» — це водночас казка, театральна декорація і візуальна пісня про готичні башти та башточки Міланського собору.

Карзу багато подорожував містами Франції, не оминаючи малих міст в провінціях. Тому так багато зображень Парижа, його вокзалів, парків Версаля та Тюїльрі, французьких провінційних міст — Прованса, Іль-де-Франса, Бретані, Бургундії, Піренеїв.

Тяжіння Карзу до театру також відбилося в графіці. На кольоровій літографії «Містечко Ванс» є зображення стародавньго містечка Нормандії. Воно серед високих дерев першого плану. А віти тих дерев непомітно малюють візерунок фігури Арлекіна з маскою на обличчі — чи то патрон міста, чи то його охоронець, чи то алегорія характеру міста. Багатозначність і реалістичні деталі — могутня властивість графічних творів Карзу. За свою майстерність він увійшов до кола відомих майстрів графіки 20 століття.

Карзу сценограф

Театр Комеді Франсе, Париж.

Багато років Карзу працював у театрі, особливо плідно з балетмейстером Роланом Петі та ін. Він сценограф у театрі Комеді Франсе і в Гранд Опера (Опера Гарньє). Прийшли слава і визнання. Він метр Інституту Франції. В місті Дінар в провінції Бретань відкрито музей Карзу.

Нагороди

• 1949, 1951, 1955 — лауреат премії Холлмарк;
• 1954  — лауреат премії Гран-прі Іль-де Франс;
• 1956  — орден Почесного легіону;
• 1958  — Гран-прі Європи в місті Брюссель.

Див. також

• Постмодернізм
• Мізерабілізм
• Паризька школа
• Графіка

Джерела

• «Иностранная литература», № 3, 1982(рос)
• Thieme-Becker|Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart, Leipzig: Seemann, 1907—1950; Taschenbuchausgabe: München: DTV (1992) ISBN 3-423-05908-7

Посилання

• Жан Карзу — сайт з фото (французькою) [Архівовано 30 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
• Галерея творів на сайті armenia.h1.ru