Жариков Володимир Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Жариков
рос. Владимир Жариков
Ім'я при народженні Володимир Юрійович Жариков
Народився 6 листопада 1938(1938-11-06) (85 років)
Смоленськ, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Діяльність каскадер, актор, поет, прозаїк
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
IMDb ID 6024314

Володимир Юрійович Жариков(рос. Владимир Юрьевич Жариков) — радянський, український і російський каскадер, актор, кандидат філософських наук, поет, прозаїк. Член Національної спілки кінематографістів України. Почесний кінематографіст Росії, Член Союзу кінематографістів Росії і Гільдії акторів кіно Росії, член Союзу письменників Росії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1938 р. в м. Смоленськ (Росія).

Закінчив Одеський державний університет (1969). Працював в Одесі.

Працює в кіно як актор і каскадер з середини 70-х. Знявся в декількох десятках фільмів.

У 1980-ті роки заснував в Одесі школу каскадерській майстерності, яка проіснувала десять років.

За виконання головної ролі у документальному фільмі про драматичну долю каскадера «Сторонній (полемічні фрагменти до портрету)» (1993, Україна)[1] удостоєний звання лауреата Міжнародного кінофестивалю «Золотий витязь».

Викладав в московській школі каскадерській підготовки Всеросійського об'єднання каскадерів «Майстер», організував свою приватну кінофірму «Мустанг».

У 1990-ті роки став жертвою шахраїв, втратив квартиру, практично перестав зніматися. В даний час живе в Москві.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Знімався у фільмах:

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]