Жасмонат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Метилжасмонат

Жасмонати — це група гормонів рослин, які регулюють їх ріст і розвиток. До жасмонатів відносять жасмонову кислоту і її ефіри, наприклад, метилжасмонат. Жасмонати синтезуються з ліноленової кислоти, і є циклопентанонами (також є аналогами простагландинів — гормонів ссавців, які також синтезуються з жирних кислот).

Склад жасмонатів в тканинах рослин відрізняється на різних етапах розвитку, і є відповіддю на стимули зовнішнього середовища. Високі рівні жасмонатів виявлені в квітках та тканинах перикарпу, а також у хлоропластах на світлі. Рівень жасмонатів швидко зростає у відповідь на механічний вплив, наприклад, при закручуванні вусиків і при виникненні ушкоджень.

Функції[ред.ред. код]

  • Жасмонова кислота і метилжасмонат інгібують проростання несплячого насіння і викликають проростання сплячого насіння.[1]
  • Високі рівні жасмонової кислоти стимулюють накопичення запасних білків; гени, що кодують запасні білки, є чутливими до жасмонової кислоти і її похідних, і впливають на формування бульб.[2][3]
  • Застосування жасмонової кислоти може викликати хлороз і інгібувати гени, продукти яких беруть участь у фотосинтезі.[1]
  • Значення жасмонової кислоти, яка накопичується в квітках і плодах невідоме, однак накопичення жасмонової кислоти може бути пов'язане з дозріванням плодів і накопиченням каротиноїдів.[1]
  • Жасмонова кислота відіграє важливу роль у стійкості рослин до комах і захворювань, активує багато генів захисної системи рослин, може виконувати захисні функції разом з етиленом.[4]

Як і у випадку ауксинів, система рецепції жасмонової кислоти діє через убіквітин. З'єднання жасмоната із залишком ізолейцину призводить до деградації JAZ-білка, поміченого убіквітином та звільненню інших факторів транскрипції.[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Creelman RA and Mullet ME. 1997. Biosynthesis and action of jasmonsates in plants. Annual Review of Plant Physiology and Plant Molecular Biology 48: 355–381
  2. Anderson JM. 1988. Jasmonic acid-dependent increases in the level of specific polypeptides in soybean suspension cultures and seedlings. Journal of Plant Growth and Regulation. 7: 203- 11
  3. Pelacho AM and Mingo-Castel AM. 1991. Jasmonic acid induces tuberization of potato stolons cultured in vitro. Plant Physiology 97: 1253- 55
  4. Xu Y et al. 1994. Plant defense genes are synergistically induced by ethylene and methyl jasmonate. Plant Cell 6: 1077- 85
  5. Farmer EE (2007). «Plant biology: jasmonate perception machines». Nature 448. с. 659–660. doi:10.1038/448659a. 

Посилання[ред.ред. код]

  • Farmer, E. E.; Ryan, C. A. (1990). «Interplant communication: airborne methyl jasmonate induces synthesis of proteinase inhibitors in plant leaves». Proc Natl Acad Sci U S A 87 (19). с. 7713–7716. doi:10.1073/pnas.87.19.7713. PMC 54818. PMID 11607107. 


Альфа-спіраль аланіну Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.