Жасін Бардаге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жасін Бардаге-і-Сантало
Жасінт Вердагер
Jacint Verdaguer i Santaló
Monument Verdaguer Mare de Déu del Mont 2.JPG
Пам'ятник Жасіну Бардаге на цвинтарі монастиря Матері Божої Монської (кат. Mare de Déu del Mont), муніципалітет Албанья, кумарка Алт-Ампурда, Каталонія
Псевдоніми, криптоніми: Панотець Сінту Бардаге
Дата
народження:		 17 травня 1845(1845-05-17)
Місце
народження:		 Фулґаролас, кумарка Узона, Каталонія
Дата
смерті:		 10 червня 1902(1902-06-10) (57 років)
Місце
смерті:		 Бальбідрера, зараз район Барселони
Громадянство: Іспанія Іспанія
Рід діяльності: поет
Напрямок: романтизм
Magnum opus: поема «Атлантида»
Премії:

Mestre en Gai Saber
Табличка «вул. Панотця Сінту Бардаге» у м. Канет-да-Мар, Каталонія.

Жасі́н Бардаге́-і-Сантало́ (кат. Jacint Verdaguer i Santaló, вимова літературною каталанською [ʒə’sin bəɾðə’ɡe], * 17 травня 1845 р. у м. Фулґаролас, † 10 червня 1902 р. у муніципалітеті Бальбідре́ра, зараз район Барселони) – один з найвизначніших каталаномовних поетів періоду романтизму та «Ранашє́нси» - національного каталонського відродження XIX - поч. XX ст., «Цар поетів Каталонії» (кат. Príncep dels poetes catalans)[1].

У каталанських країнах відомий також під іменем «Паноте́ць Сі́нту Бардаге́» (кат. Mossèn Cinto Verdaguer), оскільки Жасін Бардаге був священником.

Інші можливі варіанти написання імені та прізвища українською мовою – Жасі́н(т) (або Жасі́нто, Хасі́нто) Вердаге́(р).

Зміст

Життєпис[ред.]

  • 17 травня 1845 р. – народився у муніципалітеті Фулґаро́лас, кумарка (район) Узона, Каталонія. Батьками були Жузе́п Бардаге́-і-Урде́ш (1817 - 1876 р.р.) та Жузе́па Сантало́-і-Пла́нас (1819 - 1871 р.р.). Жасін був третьою дитиною у родині з 8 дітьми, з яких вижило лише троє. До 11 років вів пересічне життя звичайної дитини, був розвинений фізично, релігійністю не відзначався.
  • 1856 р. (11 років) – поступив до релігійної семінарії у місті Бік.
  • 1863 р. (18 років) – починає працювати приватним вчителем у селищі Кан-То́на, зараз муніципалітет Кальдатенас, міський район Сан-Марті́-да-Ріудапе́рас.
  • 1865 р. (20 років) – бере участь у поетичному змаганні «Жокс Флура́лс» (дослівно, «Квіткові ігри») у Барселоні, виграє 4 призи.
  • 1866 р. (21 рік) – виграє ще 2 рази на поетичних змаганнях «Жокс Флуралс».
  • 1870 р. (25 років) – висвячений на священника єпископом Льюї́сом Журдо́ю 24 вересня у місті Біку. У жовтні Жасін служить свою першу мессу у прихистку Св. Георгія. Наступного дня Жасін служить свою другу мессу у прихистку Св. Франциска.
  • 1873 р. (28 років) – опубліковано твір Жасіна Бардаге «Пристрасть Господа нашого Ісуса Христа» (кат. Passió de Nostre Senyor Jesucrist). Подорож до Північної Каталонії. Там уперше в житті Жасін побачив гору Канігу, яка є одним з символів Каталонії. У грудні стає корабельним священником на судні «Трансатлантичної компанії».
  • 1876 р. (31 рік) – під час рейсу з Куби в Іспанію на кораблі «Ciudad Condal» Жасін Бардаге закінчує свою найвизначнішу поему «Атлантида» (кат. L'Atlàntida).
  • 1877 р. (32 роки) – журі «Жокс Флуралс» за поему «Атлантида» дає Жасіну премію провінції Барселона.
  • 1878 р. (33 роки) – подорож до Рима. Зустріч з Папою римським Левом XIII, на який згадувалася поема «Атлантида».
  • 1880 р. (35 років) – виграв три премії «Жокс Флуралс», проголошений Mestre en Gai Saber (дослівно, «знавець веселого знання»). Публікація книги «Монсаррат» (кат. Montserrat).
  • 1883 р. (38 років) – написано «Оду Барселоні». Міська рада Барселони громадським коштом видає твір накладом 100 тис. екземплярів.
  • 1886 р. (41 рік) – 21 травня 1886 р. єпископ Мурґа́дас (кат. Morgades) у Ріпольському монастирі проголошує Жасіна Бардаге «Поетом Каталонії». Опубліковано поему «Канігу», присвячену Реконкісті. Жасін відвідує Святу землю.
  • 1893 р. (48 років) – завершує написання трилогії «Дитина Ісус» (кат. Jesús Infant).
  • 1894 р. (49 років) – написано книги «Кущі троянд, що цвітуть цілоріч» (кат. Roser de tot l'any) та «Побажання доброго пастора» (кат. Veus del bon pastor).
  • 1902 р. (57 років) – переїжджає з вул. Араго́ у Барселоні у сусіднє містечко Бальбідре́ра (зараз один з кварталів Барселони). Помирає 10 червня 1902 р. о 17.50.

Вірш «Емігрант»[ред.]

L'Emigrant

Dolça Catalunya,
Pàtria del meu cor,
Quan de tu s'allunya
D'enyorança es mor.

I
Hermosa vall, bressol de ma infantesa,
Blanc Pirineu,
Marges i rius, ermita al cel suspesa,
Per sempre adéu!
Arpes del bosc, pinsans i caderneres,
Cantau, cantau,
Jo dic plorant a boscos i riberes:
Adéu-siau!

II
¿On trobaré tos sanitosos climes,
Ton cel daurat?
Mes ai, mes ai ! ¿On trobaré tes cimes,
Bell Montserrat?
Enlloc veuré, ciutat de Barcelona,
Ta hermosa Seu,
Ni eixos turons, joiells de la corona
Que et posà Déu.

III
Adéu, germans: adéu-siau, mon pare,
No us veure més!
Oh! si al fossar on jau ma dolça mare,
Jo el llit tingués!
Oh mariners, lo vent que me'n desterra
Que em fa sofrir!
Estic malalt, mes ai! tornau-me a terra,
Que hi vull morir!

«Емігрант» (дослівний переклад)

Ніжна Каталоніє,
Вітчизно мого серця.
Коли від тебе віддаляюсь -
Вмираю я від туги за тобою.

І
Гарна долино, колиска мого дитинства,
Й білі Піренеї,
О, береги річок і притулку пустельника під насупленим небом,
Прощавайте ви всі назавжди !
Дерева, що шумлять так, наче арфи грають, зяблики та щиголі,
Що все співають та співають ...
А я, плачучи, говорю лісам та річок берегам,
Прощавайте !

ІІ
Де ж знайти такий здоровий клімат, як у тебе,
Де знайти ще таке золотаве небо,
Боже мій, Боже мій! Де ж знайти ще такі високі скелі,
Як у Монсарраті ?
О, Барселоно, ніде я не побачу більше такий гарний катедральний собор,
Ані твоїх пагорбів, що є коштовним камінням у Божественній короні.

ІІІ
Прощавайте, браття, на все добре, батьку, - ми ніколи не побачимося !
На цвинтарі лежиш ти, моя мила мамо,
А я усе ще в ліжку сплю.
О, мореплавці ! Вітер, що гонить мене на чужину, так змушує страждати !
Хворію я, о Боже мій ! Поверни мене на землю, бо на землі хотів би я померти.


Пам'ятник Жасіну Бардаге на цвинтарі монастиря Матері Божої Монської, муніципалітет Албанья, кумарка Алт-Ампурда, Каталонія.

Посилання[ред.]

  • Фундація «Жасін Бардаге». (кат.), (англ.), (ісп.), (баск.), (ірл.), (фр.), (нім.)
  • Текст поеми «Атлантида». (кат.)
  • Вибрані поетичні твори Жасіна Бардаге. (кат.)
  • Короткий виклад сюжету поеми «Атлантида». (кат.)
  • Вірш «Емігрант», пояснення до тексту. (кат.)
  • Каталонська література в Росії. (рос.)
  • «Из каталонской поэзии», уклали З.Плавскін та Вс.Багно, худож. В.Бегиджанов. — Л.: Худож. лит., 1984. — 232 стор. (рос.)
  • Отрывок из «Атлантиды», переклала М.І.Ливеровська, «Записки Неофилологического Общества при Ими. С.-Петербург. Ун-те». — Спб., 1910. — Вип. 4. — стор. 154—156. (рос.)
  • «Дон Джауме на Сан-Джеронимо», «Sum vermis», «Марина», «Скала Дьявола», «Розалия», «Калиновый цветок», «Зачем поют матери», перреклад М.Квятковської, «Из каталонской поэзии». — Л., 1984. — стор. 98—110. Про Жасіна Бардаге. (рос.)
  • Богданович Л.А., «Великий певец Каталонии», видання «Семья». — М., 190:. — 15 сент.,№ 37. — С. 4—5; 22 сент., № 38. —С. 10—11.— Подпись: Л.А.Б., Эльбе. Про Ж. Бардаге у зв'язку з його смертю: нарис життя та творчості. (рос.)
  • «Из дебрей Испании», видання «Мир божий». — Спб., 1902. — № 7. — С. 49—51 (2-я паг.). Біографічні дані про Ж. Бардаге у зв'язку з його смертю. (рос.)
  • Вердагер-и-Сантало, Жасинто, «Краткая литературная энциклопедия». — М., 1962. — Т. 1. — Стб. 922—923. (рос.)

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

Значок порталу Портал «Каталонія»
  1. ↑ Жузеп Торрас-і-Бажас, каталонський єпископ кінця XIX - початку XX ст.
  2. ↑ «База даних малих космічних тіл JPL: Жасін Бардаге» (англ.). 
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жасін_Бардаге&oldid=12687483