Жезмер Марія Соломонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жезмер Марія Соломонівна
Народилася липень 1885
Бобринець, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Померла 16 вересня 1933(1933-09-16)[1] (48 років)
Київ, Українська СРР, СРСР[1]

Марія Соломонівна Жезмер (липень 1885, Бобринець, Херсонська губернія — 16 вересня 1933(1933-09-16), Київ) — історик революційного руху на Півдні України на початку ХХ ст., директор Одеського музея Революції.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в м. Бобринець у липні 1885(1885) року в родині різноробочого. Через декілька років після народження переїхала з батьками до Одеси. 1907–1911 вчилась на фізматі — Одеських вищих жіночих курсів, але іспит не склала. У 19031920 роках викладала у народних школах, заснованих «Обществом распространения просвещения между евреями»[2]. З 1910 завідувала вечірньою школою для жінок-робітниць на Молдаванці. 19071909 перебувала у лавах РСДРП, а у 19171919 — єврейських соціалістичних партіях «Бунді» та «Фербанді». 1919 вступила до лав КП(б)У. З 1920 працювала зав. євсекцією та головою комісії з ліквідації неписьменності в одеському Губнаробразі. У 19221924 вчителювала у Свердловську. Після повернення до Одеси працювала в істпарті, була членом комісії зі сприяння істпарту у збиранні матеріалів про участь єврейських робітників у революційному русі на Одещині у рамках гуртка з вивчення історії участі національних меншин у революційному русі в Одесі при істпарті. Не відзначалась науковою плідністю внаслідок захворювання на туберкульоз. Відома лише одна її праця в який, на досить вузькій джерельній базі, висвітлювалися склад та напрямки роботи органу революційної влади в Одесі у 1905. Ця праця за своїм рівнем поступалась аналогічному дослідженню, що опублікував незадовго до неї О. Рябінін-Скляревський. Станом на 1933 рік — директор Одеського музея Революції.

Померла в Києві 16 серпня 1933 року від вади серця.

Наукові публікації[ред. | ред. код]

  • Одеська Рада Робітничих депутатів 1905 року. — Одеса, 1931.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]