Жезмер Марія Соломонівна
Жезмер Марія Соломонівна | |
---|---|
Народилася |
липень 1885 Бобринець, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія |
Померла |
16 вересня 1933[1] (48 років) Київ, Українська СРР, СРСР[1] |
Марія Соломонівна Жезмер (липень 1885, Бобринець, Херсонська губернія — 16 вересня 1933, Київ) — історик революційного руху на Півдні України на початку ХХ ст., директор Одеського музея Революції.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в м. Бобринець у липні 1885 року в родині різноробочого. Через декілька років після народження переїхала з батьками до Одеси. 1907–1911 вчилась на фізматі — Одеських вищих жіночих курсів, але іспит не склала. У 1903–1920 роках викладала у народних школах, заснованих «Обществом распространения просвещения между евреями»[2]. З 1910 завідувала вечірньою школою для жінок-робітниць на Молдаванці. 1907–1909 перебувала у лавах РСДРП, а у 1917–1919 — єврейських соціалістичних партіях «Бунді» та «Фербанді». 1919 вступила до лав КП(б)У. З 1920 працювала зав. євсекцією та головою комісії з ліквідації неписьменності в одеському Губнаробразі. У 1922–1924 вчителювала у Свердловську. Після повернення до Одеси працювала в істпарті, була членом комісії зі сприяння істпарту у збиранні матеріалів про участь єврейських робітників у революційному русі на Одещині у рамках гуртка з вивчення історії участі національних меншин у революційному русі в Одесі при істпарті. Не відзначалась науковою плідністю внаслідок захворювання на туберкульоз. Відома лише одна її праця в який, на досить вузькій джерельній базі, висвітлювалися склад та напрямки роботи органу революційної влади в Одесі у 1905. Ця праця за своїм рівнем поступалась аналогічному дослідженню, що опублікував незадовго до неї О. Рябінін-Скляревський. Станом на 1933 рік — директор Одеського музея Революції.
Померла в Києві 16 серпня 1933 року від вади серця.
Наукові публікації[ред. | ред. код]
- Одеська Рада Робітничих депутатів 1905 року. — Одеса, 1931.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в свідоцтво про смерть
- ↑ Общество распространения просвещения между евреями [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Жезмер Марія Соломонівна // О. Є. Музичко // Одеські історики: енциклопедичне видання / відп. ред.: В. А. Савченко; Асоц. європейської культури, ОНУ ім. І. І. Мечникова. — Одеса : Друкарський дім, 2009. — Т. 1 : (початок XIX – середина XX ст.). — 2009. — С. 140.[Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |