Желтоксан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фрагмент монумента в Алмати, що присвячений подіям Желтоксану

Желтоксан (каз. Желтоқсан — грудень) — виступ молоді під антирадянськими і сепаратистськими гаслами в Алмати, що була у той час столицею Казахської РСР, що відбулося 16 грудня 1986. В історичній літературі Казахстану дану подію називають «грудневими подіями». Події грудня 1986 стали першими в СРСР масовими мітингами, в ході яких висувалися антирадянські і націоналістичні гасла.

Виступи в Алма-Аті[ред.ред. код]

Виступи почалися 16 грудня, спершу групи казахської молоді вийшли на Нову (Брежнєва) площу столиці з вимогами скасування призначення Колбіна. Уряд у Москві передав справу МВС для розгону мітингу. У місті одразу було відключено телефонний зв'язок, ці групи були розігнані міліцією (операція «Заметіль»). Були зібрані загони спецназу з сибірського військового училища, а також солдати місцевого прикордонного училища. Усіх студентів стали жорстоко бити, війська використовували саперні лопатки, водомети, службових собак; стверджується також, що застосовувалися арматурний лом, сталеві троси. Чутки про виступ на площі миттєво облетіли все місто.

Вранці 17 грудня на площу імені Л. І. Брежнєва перед будівлею ЦК вийшли вже натовпи молоді, «підбурювані націоналістичними елементами» . Плакати демонстрантів свідчили «Вимагаємо самовизначення», «Кожному народу — свій лідер!», «Не бути 37-му», «Покласти край великодержавному божевіллю!» Два дні тривали мітинги, обидва рази закінчуються заворушеннями. При розгоні демонстрації в Для підтримки порядку в місті використовувалися робочі дружини.

В результаті сильних злив в Алма-Аті за даними КДБ КазРСР загинуло три людини, отримали тілесні ушкодження 11З7 осіб, серед яких тільки 365 були учасниками заворушень, а решта — співробітниками силових структур та випадковими жертвами погромників. Правоохоронні органи затримали близько 2200 учасників заворушень, серед яких понад 90% були етнічними казахами. Студенти навчальних закладів Алма-Ати становили не менше половини затриманих, хоча основна маса учасників заворушень охарактеризована як «молоді робітники».

Виступи в Караганді[ред.ред. код]

Виступ студентської молоді в Караганді відбувся 19-20 грудня 1986 року. Близько восьмої вечора 19 грудня студенти кількох вузів — приблизно 80-120 чоловік — зібралися на площі імені Гагаріна. Потім рушили до Радянського проспекту, де їх було розігнано міліцією. 83 чоловіки були затримані. 20 грудня студенти почали збиратися на площі біля обкому (близько 300 чоловік). Зі службової записки: «… ніхто з них хуліганських дій не допускав». Проти студентів були направлені курсанти школи МВС, проведені масові арешти. З вузів Караганди були виключені 54 студента, п'ять студентів притягнуто до кримінальної відповідальності.

Значення[ред.ред. код]

Події грудня 1986 стали першими в СРСР масовим мітингом, в ході яких висувалися антирадянські і націоналістичні гасла. Небажання підкорятися рішенням центральної влади, відкрите невдоволення новим генеральним секретарем ЦК КПРС і проведеної ним політикою «зачистки кадрів» і, головне, нездатність центральної влади повністю взяти ситуацію під свій контроль, створили прецедент, яким скористалися інші сепаратистські і націоналістично налаштовані місцеві еліти по всьому СРСР .

Пам'ять[ред.ред. код]

16 грудня — День незалежності Казахстану.

У 2006 році, в день 20-річчя грудневих подій, Н. А. Назарбаєвим був відкритий монумент «Тәуелсіздік таңы» (Зоря незалежності), який встановлений поруч з тієї самої Нової площею [7].

Посилання[ред.ред. код]