Желько Ражнатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Желько Ражнатович
Жељко Ражнатовић
Прізвисько Аркан
Народився 17 квітня 1952(1952-04-17)
м. Брежіце, СР Словенія, СФРЮ
Помер 15 січня 2000(2000-01-15) (47 років)
Белград, Сербія, СРЮ
Приналежність Flag of Serbian Krajina (1991).svg Республіка Сербська Країна
Flag of Republika Srpska.svg Республіка Сербська
Сербія і Чорногорія Сербія і Чорногорія
Сербія Сербія
Рід військ напіввійськова організація
Роки служби 1991–1995:
Хорватія та Республіка Боснія і Герцеговина
(польовий командир сербських бойовиків)
1998–1999:
Косово
(тільки з інспекційною метою)
Звання командант
Формування Tigrovizastava.jpg Сербська добровольча гвардія
Командування командир Сербської добровольчої гвардії
Війни/битви Хорватська війна (1991-1995): Битва за Вуковар,
підтримка заколоту РСК проти влади Хорватії
Боснійська війна: захоплення міст Бієліна і Зворник на користь Республіки Сербської,
операція «Павук»
Нагороди

Зірка Карагеоргія Республіки Сербської
Інше двічі одружений, 9 дітей (6 у двох шлюбах)

Же́лько Ражна́тович, також відомий під прізвиськом Аркан (серб. Жељко Ражнатовић, сербськохорв. Željko Ražnatović, *17 квітня 1952, Брежіце, Соціалістична Республіка Словенія, СФРЮ — †15 січня 2000, Белград, Сербія, СРЮ) – відомий сербський діяч кримінального світу Сербії, Югославії та Європи, агент держбезпеки, воєнний злочинець, ватажок воєнізованого формування «Сербська добровольча гвардія», політик,підприємець.

Зміст

Дитинство і юність [ред.]

Народився 17 квітня 1952 р. у словенському місті Брежіце в родині офіцера авіації ЮНА Велька Ражнатовича, військова частина якого на той час дислокувалася в тому місті [1]. Незабаром переїхав з родиною в Белград. У віці 9 років вперше втік з дому. Займався кишеньковим злодійством, був тричі судимий. У 1972 р. втік у Європу, де продовжив кримінальну діяльність у таких країнах як Бельгія, Нідерланди, Швеція (20 крадіжок зі зломом, 7 грабежів банків, допомога ззовні у втечі з в'язниці, замах на вбивство)[2], Німеччина, Австрія, Швейцарія та Італія. Незабаром після цього Інтерпол оголосив його одним з десятьох найбільш небезпечних злочинців. Ражнатович мав широкі зв'язки в кримінальних колах. Підозрювався у зв'язках зі Службою державної безпеки комуністичної Югославії (СДБ СФРЮ), але сам він, природно, таку інформацію заперечував. У 1974 р. спійманий у Бельгії і посаджений у в'язницю, з якої втік під 1977 рік. У 1982 р. повернувся в Югославію і оженився з Наталією Мартинович, але зв'язків з кримінальним світом не порвав. З компанією спільників брав участь у Загребському побоїщі в 1990 р., відомому як Матч ненависті. Заарештований хорватською поліцією, відправлений у Белград, де був відпущений під заставу до суду.

Югославські війни [ред.]

Після початку збройного конфлікту в 1991 р. вирушив на фронт, де сформував одну з найжорстокіших сербських бойових частин – Сербську добровольчу гвардію (серб. Српска добровољачка гарда), яка зажила лихої слави у боях у Хорватії і Боснії з 1991 по 1995 рік. Бійці сумнозвісної Сербської добровольчої гвардії заплямували свою честь етнічними чистками, вдершись у боснійські міста Бієліна, Зворник, Брчко, були причетні до звірств у хорватській частині Срему, областях Бановіна, Славонія і у північній Далмації. За бойові дії Ражнатовича удостоєно найвищої нагороди самопроголошеної Республіки Сербської Зіркою Карагеоргія, врученої йому президентом цієї невизнаної держави Радованом Караджичем.

З 1992 року — депутат Народної скупщини Сербії. Обраний депутатом від Пріштіни. У жовтні 1993 р. заснував Партію сербського єдності, яка програла вибори в грудні 1993 р.

19 лютого 1995 р. одружився зі співачкою Світланою Величкович, більш відомою під псевдонімом «Цеца». Весілля відбулося в готелі «Інтерконтиненталь», який Ражнатович орендував цілком. Вінчання проходило в кафедральному соборі.

Крім політики Аркана цікавив спорт. Він вступив у Вищу тренерську школу, захистив диплом на тему «Підготовка гравця до матчу», після чого купив белградський футбольний клуб «Обілич». У 1998 р. «Обілич», в який Аркан вклав значні кошти, виграв чемпіонат Югославії і домігся права виступати в європейській Лізі чемпіонів. Вибухнув скандал: учасником найпрестижнішого в Європі футбольного турніру стала команда, власник якої розшукується Інтерполом. Але в самій Сербії це мало кого бентежило – Аркан часто справляв посиденьки з приятелями в культовому місці зустрічей місцевої спортивної еліти, кафе «Мадері» [3].

Звинувачення у військових злочинах [ред.]

23 вересня 1997 р. прокурор Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії Луїза Арбор висунула проти Желька Ражнатовича «Аркана» звинувачення, що стосуються подій вересня 1995 р. в населених пунктах Санський Мост, Трново (Боснія і Герцеговина) та їхніх околицях. Ражнатович звинувачувався як тодішній командир СДГ (т. зв. «командна відповідальність»). Обвинувальний висновок спочатку тримався в таємниці, як це передбачено політикою МТКЮ, та 31 березня 1999 р. його таки було оприлюднено, оскільки виникли припущення, що «Аркан» може брати участь у Косовській війні[4].

Епізоди, що містяться в обвинувальному висновку стосовно колишнього командира СДГ:

  • Насильницьке утримання приблизно тридцяти несербських чоловіків і однієї жінки без їжі або води в погано провітрюваній котельні готелю «Санус», розмірами близько п'яти квадратних метрів, імовірно з 18 вересня по 21 вересня 1995 р.
  • Перевезення дванадцяти несербських чоловіків з м. Санський Мост у ізольоване місце в селі Трново, де одинадцятьох з них було застрелено, а дванадцятого критично поранено, імовірно 20 вересня 1995 р.
  • Зґвалтування боснійської жінки в автобусі за готелем «Санус» у м. Санський Мост імовірно 21 вересня 1995 року.
  • Перевезення приблизно шістдесяти семи несербських чоловіків і однієї жінки з населених пунктів Санський Мост, Шеховці і Побрієже в ізольоване місце в селі Сасіне, де шістдесятьох п'ятьох з них було застрелено, а двох – критично поранено, імовірно 21 вересня 1995 р.
  • Насильницьке утримання приблизно тридцятьох п'ятьох несербських чоловіків у погано провітрюваній котельні готелю «Санус», розмірами близько п'ятьох квадратних метрів, їх побиття, відмова їм у їжі і воді, в результаті чого двоє з них померли, імовірно з 21 вересня по 25 вересня 1995 р. [5].

Останні роки [ред.]

Був двічі одружений, мав 9 дітей від 5 жінок (з них перші 3 — позашлюбні, але усиновлені). Займався підприємницькою діяльністю, був власником і головним тренером футбольного клубу «Обілич». Ражнатовичу належали транспортні фірми, казино і модні магазини в різних містах Сербії.

Вбивство [ред.]

Могила Желька Ражнатовича «Аркана» на белградському кладовищі

15 січня 2000 о 17:15 Ражнатовича було застрелено в холі белградського готелю «Інтерконтиненталь». Вбивця вистрілив йому в ліве око. Також було вбито і охоронця Момчила Мандича [6]. Вбивця зник.

Поховано його 20 січня на Новому белградському кладовищі [7][8].

Існує кілька версій, хто був виконавцем і організатором цього вбивства. Пізніше за цей злочин до 30 років ув'язнення було засуджено Добросава Гаврича, Мілана Джуришича і Драгана Ніколича. Імена замовників вбивства залишилися нез'ясованими. [9].

Примітки [ред.]

  1. ↑ «Željko Ražnatović». Moljac - Biografije. 
  2. ↑ http://wwwc.aftonbladet.se/nyheter/9903/31/kosovo5.html
  3. ↑ Великосербська вдова, Андрій Шарий, «Цілком таємно» (рос.)
  4. ↑ BBC News: Arkan wanted by UN tribunal (англ.)
  5. ↑ ICTY: Initial Indictment against Zeljko Raznjatovic, also known as «Arkan»(PDF, 28.2 КБ) (англ.)
  6. ↑ Paramilitary leader for Serbs fatally shot in Belgrade hotel, The Baltimore Sun, 16 січня 2000
  7. ↑ Warlord, Now a Serbian Patriot, Is Buried, The New York Times, 21 января 2000
  8. ↑ Arkan, Everything2
  9. ↑ Tanjug (15.1.2007). «Sedam godina od ubistva Arkana» (сербською). MTS Mondo. Архів оригіналу за 2012-03-30. Процитовано 27.7.2011. 

Посилання [ред.]

Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Желько Ражнатович
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Желько Ражнатович
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Желько_Ражнатович&oldid=12603979