Женьшень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Женьшень
Panax quinquefolium
Panax quinquefolium
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Покритонасінні
Клас: Дводольні
Порядок: Зонтичні
Родина: Аралієві
Рід: Женьшень (Panax)
L.
Види
підвид Panax
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Panax
ITIS logo.jpg ITIS: 29398
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4053

Женьше́нь (від кит. 人參, лат. Pánax[1]) — багаторічна трав'яниста рослина родини аралієвих.

Опис[ред.ред. код]

Стебло — до 80 см заввишки; на його верхівці розвивається кільце з 2—5 пальчастороздільних листків.

Зображення женьшеня в книзі В. Вудвілла (William Woodville) «Medical Botany» (1790–1794)

Квітки — двостатеві, дрібні, блідо-зелені, зібрані в зонтик, що міститься в квітконосі заввишки до 25 см.

Плід — світло-червона кістянка.

Корінь — стрижневий, м'ясистий, до 20—25 см завдовжки.

Поширення та екологія[ред.ред. код]

Женьшень зустрічається на Далекому Сході — в Росії у Приморському та Хабаровському краях, північно-східній частині Китаю та у Кореї.

В Китаї вирізняють 15 видів женьшеня.

Женьшень росте поодиноко, зрідка невеликими групами у тінистих лісах.

Рослина живе до 100 років.

Використання[ред.ред. код]

Женьшень здавна відомий як цінна лікарська рослина. У минулому деякі народності (наприклад, тунгусо-маньчжурські, як удегейці), спеціально займались пошуком коріння женьшеня на продаж.

Препарати з кореня женьшеня застосовуються як тонізуючий, стимулюючий і адаптогенний (підвищує загальну опірність організму) засіб. Їх вживають при функціональних порушеннях серцево-судинної системи, неврозах тощо.

Женьшень культивують у Китаї, Кореї, Японії та на Далекому Сході Росії. Женьшень з Кореї, за своїми лікарськими властивостями, вважається найціннішим з усіх видів женьшенів. Корейський женьшень відомий людству майже 2000 років і по праву вважається найсильнішим з відомих науці адаптогенів. Адаптогени не мають специфічної активності, але підвищують витривалість організму проти шкідливих факторів практично будь-якого (фізичного, хімічного, біологічного і т. д.) походження і нормалізують його функції, незалежно від спрямованості патологічного процесу.

Сучасні медичні дослідження показали, що женьшень містить унікальний набір речовин, що сильно діє на організм людини. Серед них такі біологічно активні речовини, як гінзенозіди (сапоніни або тритерпенові глікозиди), ефірне масло Панакс, панаксова кислота, алкалоїди, ферменти, тростинний цукор, крохмаль, пектинові речовини, аскорбінова кислота, вітаміни В1 і В2, значна кількість макро- і мікроелементів, необхідних для нормальної діяльності людського організму. Панаксін активізує роботу серця і судин; панаксовая кислота нормалізує обмін речовин; панаквілон стимулює ендокринну систему; ефірна олія Панакс володіє болезаспокійливою і заспокійливим дією; глікозид гінзенін знижує концентрацію цукру в крові, стимулює синтез глікогену і тому ефективний при цукровому діабеті.

Сапоніни женьшеню, які є головною активною частиною женьшеню, називають гінзенозідамі. У порівнянні з сапонінами, які знаходяться в інших рослинах, їх структура і властивості зовсім інші. Саме гінзенозіди визначають виняткову цілющу силу женьшеню.

Загальний зміст гінзенозідів у женьшеню з Кореї становить 34 одиниці, в американського і канадського — 14, у китайського — 15, у японського — 8. Ця специфічність і ставить його в розряд — «найкращий у світі».

У коренях женьшеня різних видів і в різних препаратах з женьшеню зміст гінзенозідов сильно варіює. Визначальним фактором у цьому відношенні є конкретна ділянка місцевості, на якому виростають коріння, з усіма притаманними тільки цій ділянці особливостями — грунтовий покрив, мікроклімат, роза вітрів, кількість опадів, склад і стан флори і багато іншого.

Вирощування[ред.ред. код]

Ботанічною особливістю женьшеню є те, що він має дуже специфічні вимоги для успішного вирощування. Дуже важко адаптувати женьшень до нових умов і вирощувати у новому природньому середовищі. У випадку такого вирощування, його форма, якість і ефективність буде істотно відрізнятися від женьшеню, який росте природно.[2]

Очевидно, Корейський півострів має найсприятливіші умови для вирощування женьшеня. Тому фахівцями всього світу саме корейський женьшень вважається найбільш ефективним і цінується дорожче інших.

Інсам — відомий засіб, який спрадавна застосовували для лікування і профілактики різних хвороб. Інсам в народі називався «Сінчхо» (трава з чудовими лікарськими ефектами), «Тхочжон» (трава з життєвою енергією), «Хельсам» (женьшень, який сприяє кровотворенню).

Серед женьшеней інсам в районі Кесон Північної Кореї виділяється своїми лікарськими ефектами, тому що він росте в оригінальних грунтово-кліматичних умовах даної місцевості. Кесонский корі-інсам вже давно отримав загальне визнання «панацея від усіх бід» у світовому масштабі.

У кесонскому корі-інсамі містяться 34 види женьшеневих сапонінових глюкозидів (21 вид протопанаксаніола, глюкозид серії дамарана з 12 видів протопанансатріола, глюкозид олеанолокіслоти з 1 виду олеанолокіслоти), женьшенева ефірна олія, стероли, вуглеводи, ферменти, вітаміни А 1, В 1, В 2, масла, неорганічні речовини та інші лікарські елементи.

У 2010 році майже весь об'єм із 80 000 тонн женьшеню, який потрапив на міжнародний ринок, був вироблений у чотирьох країнах: у Південній Кореї, Китаї, Канаді[3], і в Сполучених Штатах.

Застосування в медицині[ред.ред. код]

Препарати женьшеню мають широку терапевтичну дію, нетоксичні, можуть застосовуватися тривалий час. Корінь є найсильнішим збудником центральної нервової системи, не має фазності дії і негативних наслідків, не порушує сну, підвищує працездатність в умовах нічного пильнування. Женьшень позитивно впливає на картину крові, збільшує газообмін, збільшує амплітуду серцевихі скорочень, зріджує ритм серця, прискорює процеси загоєння виразок, збільшує секрецію жовчі. Женьшень допомагає підвищити чоловічу потенцію (особливо на тлі неврастенічного синдрому) і лібідо у жінок. Препарати женьшеню приймають:

  • як тонізуючий, загальнозміцнюючий засіб, що підвищує працездатність і опірність організму до стресових ситуацій, фізичних навантажень, несприятливих впливів зовнішнього середовища;
  • в період відновлення організму після важких захворювань, операцій;
  • при тривалій фізичній і психічній перевтомі;
  • при неврозах;
  • при статевих розладах;
  • для стимуляції діяльності залоз внутрішньої секреції;
  • при порушенні обміну речовин;
  • для зниження рівня цукру в крові;
  • для посилення репаративних процесів в організмі;
  • для забезпечення опору організму радіації та електромагнітного випромінювання;
  • для профілактики грипу та вірусних інфекцій.

Женьшень показаний дорослим як стимулюючий засіб при розумовій фізичній напрузі, артеріальній гіпотензії, неврозах, неврастенії, нейроциркуляторної дистонії (НЦД) по гіпотонічному типу, астенії різної етіології, реконвалесценції після перенесених захворювань.

Лікарські форми[ред.ред. код]

Використовується в наступних лікарських формах:

  • Рослинна сировина — пластини прямокутної або трикутної форми в перетині, довжиною до 10 см, шириною 0,2-1,8 см, товщиною 0,2-0,8 см, є шматочки тонких нитковидних корінців. Колір жовтувато-білий, специфічний запах, смак солодкий і пекучий, гіркуватий потім.
  • Капсули — 300мг 100% женьшеню («Кесонкоре женьшень»).
  • Екстракт — 40г (Женьшень-екстракт «Кесонкоре»).
  • Чай женьшеневий — 3г («Чай женьшеневий» Кесонкоре ").

Передозування може спричинити за собою підвищення артеріального тиску та безсоння, при необхідності лікується симптоматично. Слід уникати прийому будь-яких форм у другій половині дня для попередження порушень сну.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Латинська родова назва походить від імені Панацеї «всезцілителька», дочки бога-лікаря Асклепія
  2. Панакс
  3. Brian L. Evans, "Ginseng: Root of Chinese-Canadian Relations," Canadian Historical Review (1985) 66#1 pp 1-26

Джерело[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]