Жеода

Внутрішній та зовнішній вигляд жеоди.

Жеода (Грецькою γεώδης — ge-ōdēs, «землеподібний», англ. geode, bug hole, crystal cave, нім. Geode, Sekretion) — округле або овальне мінеральне утворення, що виникло внаслідок заповнення пустот в гірській породі мінеральною речовиною, яка відкладається від периферії до центру.

Етимологія

Слово «geode» розшифровується як подібний до землі (від грецького geos = земля) і стосується круглої, схожої на землю форми каменю.

Близькі поняття:

• друза — мінеральний агрегат, що утворюється у порожньому просторі — тріщинах і порожнинах гірських порід. У друзі кристали одним кінцем прикріплені до певної поверхні, іншим — повернуті в бік порожнини.

• мигдалина — в геології — форма мінеральних тіл у вигляді невеликої круглої або еліпсоїдної секреції, що виникає внаслідок заповнення порожнини в ефузивних гірських породах.

• «секреція» — в геології округле або овальне мінеральне утворення, що виникло в результаті заповнення порожнини в гірських породах кристалічною або колоїдною речовиною при гіпергенних і гідротермальних процесах. Секреції розміром до 10 мм у діаметрі називають мигдалинами, більші — жеодами.

• конкреція — мінеральні утворення переважно кулястої (або близької до неї) форми з внутрішньою радіально-волокнистою і концентричною будовою..

Загальні характеристики

Розміри жеоди в поперечнику становлять до 1 м і більше.

Розрізняють агатові, кварцові, халцедонові, кальцитові, баритові, целестинові та інші жеоди.

У жеодах мінеральна речовина відкладається від стінок до центру, а в разі ритмічності процесів надходження мінеральної речовини утворюються концентричні зональні шари (наприклад, в агатах) або нашаровуються одна на іншу друзові кірки. Поверхня внутрішньої порожнини жеоди може бути утворена кристалами, ниркоподібною кіркою, сталактитоподібними натіканнями й іншими мінеральними агрегатами. Найбільші жеоди можуть досягати в діаметрі більше 1 м. Маленькі жеоди називаються мигдалинами (мінімальна величина — менше 1 см).

Особливо часто зустрічаються жеоди, що складаються з мінералів групи кварцу.

Жеоди утворюються як у вулканічній, так і в осадовій гірській породі.

Утворення у вулканічній породі

Під час потоку лави при температурі від 800 до 1200 °C леткі компоненти розплавленої породи вивільняються і спочатку утворюють невеликі бульбашки газу. Хоча ці бульбашки ще деякий час залишаються рухливими в більш гарячому ядрі лави і можуть з'єднуватися з більш-менш великими порожнинами, коли вони мігрують до поверхні, вони відносно швидко фіксуються в областях країв, які швидше охолоджуються, і залишаються маленькими, переважно круглими або лінзоподібної форми. Діаметр бульбашок і пізніших жеод може становити від кількох сантиметрів до кількох метрів. Одна з найбільших відомих жеод, виявлена ​​наприкінці 1999 року в долині Міна-Куїн Пенсари (Міна-Ріка) поблизу Пульпі в Іспанії, у складі автономної спільноти Андалусія, у провінції Альмерія, вистелена великими, ідеальними та прозорими кристалами гіпсу (скло Марії), має форму овалу діаметром 1,8 × 1,7 метра, довжиною 8 метрів (внутрішні розміри) і може вмістити до 10 дорослих людей.

При подальшому охолодженні приблизно до 400 °C, залежно від складу вулканічного газу, він конденсується в агресивні, частково водні (гідротермальні) розчини, які атакують і розкладають навколишню породу. Таким чином, з одного боку, створюються крихітні сполучні канали між бульбашками, а з іншого боку, із компонентів розчину осаджуються перші мінеральні наповнювачі в жеодах. Подальші гідротермальні процеси, що підживлюються безперервними вулканічними та тектонічними процесами в надрах Землі, продовжують роботу із заповнення порожнини, поки врешті-решт, через кілька десятків до сотень мільйонів років, не утворюються друзи з частковим мінеральним заповненням і порожниною, що залишається в центрі або повним мінеральним заповненням.

Край охолодженого лавового потоку, який складається з багатьох менших і більших затверділих газових бульбашок (жеод), також відомий як мигдаликовий камінь. У поперечному перерізі лавовий потік складається з вільного від газу компактного ядра, яке з усіх боків вкрите шаром мигдаликового каменю.

Осадові жеоди

Жеоди можуть виникати в просторі осадової формації осадами з порової води та з протічних вод навколо ядра осадження, яке зазвичай складається з органічних залишків. Осади викликані різницею значень рН навколо ядра кристалізації, яке зазвичай кам'яніє в процесі жеодотворення. Відкладення здебільшого концентричне і відображає зміну умов відкладення під час утворення порід. Жеоди часто можна спостерігати в осадовій зоні, карбонатні мінерали, пірит або марказит і різні різновиди кварцу також беруть участь у структурі жеод. Як і септарії, жеоди генетично належать до конкрецій.

Розповсюдження

Жеоди утворюються там, де є відповідні геологічні умови. Багато комерційно цінних жеод надходять із Бразилії, Уругваю, Намібії та Мексики. Великі жеоди з аметистовими лініями є характерною рисою базальтів з трапів Парана-Етендека, знайдених у Бразилії, Уругваї та Намібії. Жеоди поширені в деяких формаціях Сполучених Штатів (переважно в Індіані, Айові, Міссурі, західному Іллінойсі, Кентуккі та Юті). В Орегоні їх називають «грозовими яйцями». Жеод також багато на пагорбах Мендіп у Сомерсеті, Англія, де вони відомі місцевим жителям як «картопляні камені».

Див. також

• Секреція
• Конкреції

Посилання і література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Keller, Walter David (1961). The Common Rocks and Minerals of Missouri. University of Missouri Press, ISBN 978-0-8262-0585-8, S. 67.
• Ursel Laarmann, Michael Landmesser, Maximilian Glas, Rupert Hochleitner, Rudolf Dröschel, Peter Jeckel: Achat: Der Edelstein, aus dem Idar-Oberstein entstanden ist: Geschichte, Entstehung, Funde. In: Christian Weise (Hrsg.): extraLapis. Band 19. Christian Weise Verlag, 2000, ISBN 3-921656-54-0, ISSN 0945-8492, S. 26 bis 28.
• Indiana geode specimens, facts and stories [Архівовано 16 серпня 2018 у Wayback Machine.]
• Video of a geode cracking using industrial soil pipe cutter [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.]
• Geode images, locations and discussion
• Australian Museum Fact sheet [Архівовано 18 січня 2006 у Wayback Machine.]
• Utah Geode Beds