Жердя (село)
| село Жердя | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район | Кам'янець-Подільський район | ||||
| Громада | Чемеровецька селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA68020290150049502 | ||||
| Облікова картка | Жердя | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1578 | ||||
| Населення | 1626 | ||||
| Площа | 3,571 км² | ||||
| Густота населення | 455,33 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 31664 | ||||
| Телефонний код | +380 3859 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°48′33″ пн. ш. 26°26′09″ сх. д. / 48.80917° пн. ш. 26.43583° сх. д.Координати: 48°48′33″ пн. ш. 26°26′09″ сх. д. / 48.80917° пн. ш. 26.43583° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
247 м | ||||
| Водойми | річка Безіменна | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 | ||||
| Карта | |||||
  Жердя | |||||
 Жердя | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Же́рдя — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Географія[ред. | ред. код]
Подільське село Жердя розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, розташоване за 19 кілометрів від Кам’янця-Подільського. Селом тече річка Безіменна. Через Жердя проходить автошлях регіонального значення Р48 Кам'янець-Подільський — Сатанів.
Клімат[ред. | ред. код]
Жердя знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія[ред. | ред. код]
Відоме з 1578 року. На околицях села виявлено залишки поселень трипільської та черняхівської культур.
В 1661 році село було спалене.
Перша церква святого Михаїла в Жерді дерев’яна збудована у 1731 році. Нова церква збудована в 1787 – 1790 роках – дерев’яна, з трьома восьмигранними верхами. В середині XIX століття збудована кам’яна церква.
В 1826 році більша частина села перейшла до Даровських.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чемеровецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[2].
Сучасний стан[ред. | ред. код]
На даний час на території села розміщено: Жердянська ЗОШ І-ІІІ ступенів, ДНЗ «Сонечко», амбулаторія загальної практики сімейної медицини, СБК, відділення зв'язку, УПЦ АрхистратигаМихаіла, Церква Християн Віри Євангельської — П'ятидесятників, функціонує сільськогосподарське підприємство ТОВ «Волочиськ агро».
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1616 осіб.[3].
Згідно перепису 2016 року селі проживало 1626 осіб.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,14 % |
| російська | 0,80 % |
| білоруська | 0,06 % |
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народились[ред. | ред. код]
- Семенишин Микола Олександрович — український генерал поліції третього рангу.
- Крижачківський Микола Людвігович — ректор, кандидат технічних наук, доктор сільськогосподарських наук Польщі, професор, доктор філософії в технічних науках, академік Української академії оригінальних ідей, заслужений працівник народної освіти України.
- Луцьков Олександр Іванович — старший солдат, військовослужбовець ЗС України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[4]
- Кузик Богдан Валентинович — учасник АТО з 2014 по 2017 роки. З дитинства хотів служити в армії, займався парашутним спортом.
Проживали, перебували[ред. | ред. код]
- Даровська Марцеліна — релігійна діячка, просвітителька, блаженна Римсько-католицької церкви, шляхтичка, графиня. Проживала з чоловіком в Жерді.
Природоохоронні території[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Галерея[ред. | ред. код]
-
В'їзд у село -
Будинок культури -
Михайлівська церква -
Школа -
Дитячий майданчик -
Стадіон
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Втрати на передовій…
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Жердя [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт села [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |