Жереб
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жереб — один з, так звавних, Божих судів, засіб встановлення винного за випадковою ознакою.
В Стародавній Греції жереб був найрозповсюдженішим методом призначення посадових осіб, і нині вважається однією з головних особливостей афінської демократії.
У старому українському судовому процесі при відсутності прямих доказів злочину кидали жереб. Результат жеребу розглядався як прояв волі вищої сили, яка стверджувала або відкидала звинувачення. Подекуди жереб зберігався до останнього часу у звичаєвому праві при поділі майна.
