Жеребки (Підволочиський район)

село Жеребки
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район/міськрада	Підволочиський район
Рада	Тернопільська область
Основні дані
Засноване	1574
Населення	686
Територія	2.858 км²
Густота населення	240.03 осіб/км²
Поштовий індекс	47843
Телефонний код	+380 3543
Географічні дані
Географічні координати	049.503 0025.90349°30′12″ пн. ш. 25°54′10″ сх. д.49.503333° пн. ш. 25.902778° сх. д. 49.503333, 25.902778
Відстань до районного центру	25 км
Найближча залізнична станція	Романівка
Відстань до залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	47843, с.Жеребки, вул. Шевченка, 66а
Карта
Жеребки
Жеребки

Жере́бки — село Підволочиського району Тернопільської області. Центр сільради.

Населення — 672 особи (2004). Як один населений пункт — від січня 1951. До того часу було 2 села, розділені струмком Бзура: Жеребки Коро­лівські (Великі, 1946—1950 — Перші) та Жеребки Шля­хетські (Малі, 1946—1950 — Другі).

Село розташоване біля гір Медоборів.

Історія

Поблизу Жеребків знайдено архелогічні пам'ятки черняхівської культури, римські монети 2-го ст.

Назва села походить, згідно з однією версією, від слова «жеребці» (мовляв, коли поселилися люди, то розвели жеребців), згідно з другою  — від слова «жереб» (можливо земля, на якій було засноване село, дісталася власнику за жеребом); згідно з третьою — від імені першого поселенця Жеребка та його родини Жеребків; відповідно до четвертої версії — село заснували і назвали на свою честь шляхтичі Жеребецькі.

Найдавніше поселення безпосередньо біля Жеребків, яке відоме від 1464 р., — це Караманда; найвірогідніше, зруйноване татарами, бо вже в 16 ст. про нього немає відомостей.

Перша писемна згадка про Жеребки Шля­хетські (назва походить від того, що село було розташоване на землях, які належали шляхті) — 1574. Жеребки Королівські засну­вали на початку 17 ст. жителі с. Дзвінчики (відоме з 1567), яке знищили татари.

В Жеребках Шляхетських перша церква була зведена, найімовірніше, в першій половині 17 ст., адже через аварійний стан її розібрали в 1808 р. Першу (дерев'яну) церкву в Жеребках Королівських збудували в 1711 р.(зруйнована в 1984 р.).

В 1717 р. житель села Янковський придбав для себе на ринку в містечку Сатанові (нині Хмельницька область) Євангеліє, яке виявилося цінною та рідкісною пам'яткою (рукопис середини 15 ст.; нині зберігається в Національному музеї у Львові).

Школа відома з 1787 р.(за даними Йосифіської метрики).

В 1914 р. в обох Жеребках було майже 1800 мешканців. Значна частина мешканців емігрувала (загалом у 20 країн світу).

«Просвіта» у Жеребках Шляхетських заснована 1898, в Жеребках Королів­ських — 1904. 1920-30-ті діяли також товариства «Сільський господар», «Союз українок», «Великий луг», «Орли».

У війнах 1914—1920 за­гинуло 26 жителів Жеребків, з них старшини УГА М. Дяків і М. Назаревич. 1941 і 1944 в ЧА мобілізована 141 особа, з них загинуло 51. В УПА загинуло 6 осіб, серед них Мар'ян Чайка, Богдан Локшин. 1940—1952 репресовано 40 жителів села, 15 із них загинуло в ув'язненні; депортовано в Сибір 58 осіб.

Соціальна сфера

Діють ЗОШ 1-2 ступ., бібліотека, ФАП.

Пам'ятки

Є церкви Покрови Пресвятої Богородиці (1912; мурована, відновлена 1990; УПЦ КП) та Успіння Пре­святої Богородиці (1930-і; мурована, добудована 1991; УГКЦ), кос­тьол (1936; мурований).

Споруджено пам'ят­ник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1966; скульптор П. Ку­лик).

Відновлено 2 символічні могили Борцям за волю Укра­їни (1990), встановлено 2 «фігури» на честь скасування панщини в 1848 (поставлені у 1898), а також пам'ятник тверезості (біля церкви Покрови Пресвятої Богородиці), пам'ятний хрест до 425-ліття Жеребків (1999).

Персоналії

Уродженці

У селі народилися:

• Бих Микола Якимович (1889—1944, адвокат, доктор права, діяч УНДО,загинув у радянському концтаборі);
• Гинда Володимир Андрійович (1932-1985) - вчений-геолог, кандидат геолого-мінералогічних наук;
• Гладкий Богдан Іванович (*1942) - кандидат фізико-математичних наук, доцент Київського військового інституту телекомунікацій та інформатизації НТУУ "КПІ”;
• Гладкий Василь Юрійович (1881-1918) - гімназійний викладач, громадський діяч;
• Гладкий Володимир Михайлович (1927—1990) — доктор філологічних наук, професор Тернопільського педінституту (нині - національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка);
• Гладкий Павло Васильович (1922-1990) - кандидат філологічних наук, перекладач, доцент Львівського політехнічного інституту (нині Національний університет "Львівська політехніка");
• Гуцал Петро Зеновійович (*1958) - кандидат історичних наук, доцент кафедри журналістики Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка;
• Дмитрів Нестор (1867—1925) — священик у США, журналіст, письменник, громадський діяч;
• Лукович Володимир Васильович (*1934) — доктор технічних наук, професор, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ (м.Київ);
• Лютий Володимир (*1952) - доктор філософії, проживає в м. Вроцлав (Польща);
• Фігурський Анатолій Володимирович (1956-2006) - господарник, начальник залізничного вокзалу м. Тернопіль;
• Чайка Лев Григорович (*1923) — священик у Канаді, д-р філософії,
• Юрківський Євген Володимирович (1960 - 2009) - кандидат психологічних наук, профспілковий діяч;
• Ямко Мирон Петрович (*1942) - кандидат технічних наук, доцент Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя;

в також військовики:

• підполковник УГА Володимир Алоїзович Федорович (1871-1935);
• поручник УГА Микола Йосипович Назаревич (1890—1920);
• командир сотні УПА Мар'ян Іванович Чайка (1927-1945).

Проживали

В Жеребках проживали:

• кобзар, художник, композитор, поет Михайло Миколайович Баран (1928-2004),
• сотник УГА Микола Григорович Дяків (1895-1919),
• польський художник Антоній Єзерський (1859-1939),
• громадський діяч, доктор права Іван Андрійович Федорович (1811-1871),
• поручник УГА, педагог Дмитро Филимонович Чорній (1890-1975).

Джерела

У Вікіпедії є портал «Тернопільщина»

• Гуцал Петро. Село Жеребки: його історія і люди. Науково-краєзнавчий нарис. — Тернопіль, 2003.
• Гуцал П. Жеребки // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004. - С. 572-573.