Жертвопринесення Ісаака

Авраам приносить Ісака в жертву (Євграф Рейтерн, 1849)

Жертвоприно́шення Ісаа́ка (івр. עֲקֵדָת יצחק, акеда́т Іцхак — буквально « Зв'язування Іцхака») — приношення Ісаака в жертву Богу Авраамом.

Біблійна розповідь

Жертвоприношення Ісаака (Рембрант, 1635)

Згідно з біблійною розповіддю (1 М. 22:1-19), Бог побажав випробувати силу віри Авраама і повелів йому принести свого улюбленого сина Ісаака «цілопаленням» «в землі Морія», «на одній з гір». Авраам, не вагаючись, послухався. На третій день шляху Авраам з Ісааком зійшли на зазначене Богом місце. Прийшовши на місце, Авраам « влаштував жертовник», зв'язав Ісака (звідси традиційне єврейське назва історії), «поклав його на жертівника над дровами» і вже заніс над ним ніж (оскільки жертву, принесену Богу цілопаленням, слід було спочатку заколоти, а потім спалити), коли ангел озвався до нього з неба:

Лоренцо Гіберті
Жертвопринесення Ісаака,Бронза, лиття, чеканка. Порта дель Парадізо, Двері приміщення для хрестин, Флоренція, Італія

«	Авраам ! Авраам ! <...> не піднімай руки до хлопця, і не роби над ним нічого, бо тепер Я знаю, що боїшся ти Бога і не пошкодував сина твого, єдиного твого, для Мене.	»
— 22:11, -12

Замість Ісаака в жертву був принесений баран, а Господь поклявся:

«	благословляючи благословлю тебе і примножуючи розмножу потомство твоє, немов зорі на небі і як пісок на березі моря, і опанує насіння твоє містами ворогів своїх, і благословляться в насінні твоїм усі народи землі за те, що ти послухався Мого голосу.	»
— 22:16, -18

Слід зауважити, що клятву помножити потомство Авраама Господь давав і раніше(1 М. 15:5; 1 М. 17:19; 1 М. 21:12). Таким чином, можна або усвідомити з тексту, що Авраам вірив цій більш ранній обіцянці, але можна витлумачити такі відомості як результат дублювання традицій .

Випробування Авраама принесенням Ісаака в жертву було прообразом чи передвістям для людей про Спасителя, Який будучи Сином Божим, буде відданий на хресну смерть, у жертву за гріхи всіх людей. Ісаак за дві тисячі років до Різдва Христового, наперед прообразував, з волі Божої, Ісуса Христа. Він так само, як Ісус Христос, покірно йшов на місце жертви. Як Ісус Христос ніс на собі, хрест, так і Ісаак на собі ніс дрова жертвоприношення.

Фреска з зображенням Ібрахіма, якого зупиняє ангел, не даючи йому принести в жертву свого сина (музей Хафт Танан (Сім могил) в Ширазі)

Гора на якій Авраам приносив у жертву Ісаака, була названа Ієгова-іре, "Господь побачить". Згодом на цій горі цар Соломон збудував за вказівкою Бога, Єрусалимський храм.

В Корані

Історія жертвопринесення Ібрагімом (Авраамом) свого сина викладається і в Корані, але лише в небагатьох віршах (сура 37:99-109) :

Коли син досяг того, щоб розділити старанність з ним, [ Ібрахім] сказав: «  О сину мій ! Воістину, я бачив уві сні, що я приношу тебе в жертву із порізом. Що думаєш ти [ про це]? »Син відповів:«  О батьку мій ! Роби так, як тобі велено. Якщо так буде завгодно Аллаху, ти знайдеш мене терплячим ». Коли вони обидва підкорилися [ волі Аллаха] і [ батько] кинув його [ обличчям вниз]... Воістину, це і є явне випробування. І Ми замінили йому [сина] на велику жертву.

Син Ібрахіма в цьому епізоді Корану по імені не названий, проте мусульманські богослови і тлумача Корану Середніх століть і сучасності виводять з Корану і Сунни, що Ісмаїл, а не Ісаак (син Авраама) був «  дабііх Алла » — жертвою, обраної Аллахом (на підставі того що звістка про дарування Аврааму сина Ісаака прийшло йому пізніше, вже після жертвопринесення — 37, 112) .