Жива етика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Жива етика, або Агні-йога — синкретичне[1] релігійно-філософське вчення[2], яке об'єднує західну окультно-теософську традицію і езотеризм Сходу[3].
Релігійно-філософські ідеї Реріхів привели до утворення в багатьох країнах світу товариств та організацій, що грунтують свою діяльність на культурній спадщині родини Реріхів. За своєю домінуючою спрямованістю реріховський рух - це новий релігійний рух [4], релігійно-філософською основою якого є Жива Етика. Частина послідовників ідей Живої Етики відкидають класифікацію навчання як релігійного.
Дослідники зараховують Живу Етику до навчань нью-ейджа. Вчення послужило також своєрідною базою для формування в Росії різних течій «Нової Ери», хоча більша частина цих течій сприйняли ідеї Живої Етики лише формально і в довільному трактуванні.

Першовидання книг Живої етики[ред.ред. код]

Книги Живої Етики за місцем і роком видання:

  1. «Листи саду Морії. Поклик ». Париж, 1924 р.
  2. «Листи саду Морії. Осяяння ». / ... /, 1925 р.
  3. «Громада». Урга (Улан-Батор), 1926 р.
  4. «Агні Йога». Париж, 1929 р.
  5. «Безмежність, 1 частина». Париж, 1933 р.
  6. «Безмежність, 2 частина». Париж, 1934 р.
  7. «Ієрархія». Париж, 1931 р.
  8. «Серце». Париж, 1932 р.
  9. «Світ Вогненний, 1 частина». Париж, 1933 р.
  10. «Світ Вогненний, 2 частина». Рига, 1934 р.
  11. «Світ Вогненний, 3 частина». Рига, 1935 р.
  12. «Аум». Рига, 1936 р.
  13. «Братство». Рига, 1937 р.
  14. «Надземне». Манускрипт з 955 параграфів, вперше виданий тільки на початку 90-х років.

Також існують доповнення до вчення Живої Етики:

  • «Криптограми Сходу» - у книзі наведено легенди про «Великих Вчителів»
  • «Напуття Вождю»
  • «Листи Олени Іванівни Реріх» - містять коментарі до основних книг вчення Живої Етики.
  • «На порозі Нового Світу»

Основні положення вчення Агні-йоги[ред.ред. код]

Агні-йога прагне до внутрішнього перетворення, розкриття внутрішніх здібностей, намагаючись опанувати космічною енергією - Агні. Мета навчання - стимулювання еволюції людства до все більш високих форм космічного буття, для чого в текстах даються настанови щодо необхідного способу життя[1]. В основі системи вірувань Агні-йоги лежить теософська концепція безмежного і нескінченного Всесвіту, що виявляється в повторюваних циклах створення та розпаду матеріальних форм, що на загальнолюдському рівні означає підйом і занепад цивілізацій, а для індивідуума - реінкарнацію душі.

Структура світу[ред.ред. код]

Духовний вогонь, Агні, - фундаментальне поняття Агні-йоги. Він вважається джерелом усіх форм і явищ у Всесвіті:

       Тонке вивчення матерії і атома приведе до висновку, що життєва енергія є не електрика, але Вогонь. ... Матерія утверджується 
як вогняна субстанція, і кожен мислячий дух не заперечуватиме силу вищу, яка є Вогонь. (Світ Вогненний III, 60)

У вченні дається наступна структура світу [1]:

  1. «Людський земний світ» - матеріальний світ, який є вторинним по відношенню до «Тонкого світу» і лише тінню «Світу Вогню».
  2. «Тонкий Світ» - цей світ населений істотами різного рівня розвитку без щільних фізичних тіл, відповідає «астральному рівню»[5] Темні істоти з нижчих шарів «Тонкого Світу» вважаються дуже небезпечними, оскільки вони «можуть направити думку на земних втілених» і тим спонукати їх зробити злочини і гріхи.
  3. «Світ Вогню» - ментально-духовний світ[5], найбільш високий і досконалий; первинний світ по відношенню до «тонкому світу». Цей світ складається з вищої психічної енергії («субстанції вогню») і також наповнений «істотами різних еволюцій».
  4. «Вищі сфери» - стануть доступними і зрозумілими тільки на вищих щаблях досконалості людства.

Всі світи взаємопроникають один в одного, але щоб сприймати надлюдські світи, необхідна вогняна свідомість. Людство своїм станом психіки впливає на інші світи, отруюючи їх недосконалістю свого духу. Тому велику увагу в навчанні приділяється внутрішній роботі людини над собою, самовдосконалення[1].

Вчення про ієрархію і Шамбалу[ред.ред. код]

Вчення про космічну ієрархію - одна з основ Агні-йоги, де ієрархією називається «закон Світобудови» і «планомірне співробітництво»[6]. Вважається, що духовною основою світу, завдяки якій відбувається рух у напрямку вдосконалення, є «Ієрархія Світла», «Братство»,« Високі Духи », які об'єдналися заради праці на загальне благо[5]. Ієрархія є духовна «Драбина Якова», по якій сходить людський дух в прагненні до джерела Світла і в пізнанні істини, що передбачає розширення і очищення свідомості, спрощення сприйняття і постійне прагнення духу[5].
«Ієрархія Світла» складається з розумів на різних ступенях еволюції і проходить через всю структуру світу[1]. На вищих щаблях сходів стоять Ієрархи, які пройшли шлях еволюційного розвитку і тепер допомагають виконати це завдання іншим, втілюючись на Землі в різні історичні епохи, щоб відновити чистоту істини. Втіленнями таких ієрархів в Живій етиці вважаються засновники релігій, великі філософи та громадські реформатори. Місцем проживання представників ієрархії, вчителів людства, є Шамбала, шанування якої є однією з найважливіших основ Агні-йоги.

Вчення про людину і карму[ред.ред. код]

Вчення Агні-йоги передбачає віру в реінкарнацію. Людина вважається продуктом тривалого еволюційного розвитку через багато перевтілень в різних особистостей протягом мільйонів років. Нашарування цієї величезної кількості неусвідомлюваної інформації утворюють в глибинах духа людини «сплячу мудрість»[1].
Найважливішим законом для людей називається закон карми, яка являє собою складне переплетіння карм рас, племен і особистостей, карми давньої і справжньою. Вважається можлива ​​певна регуляція карми.
Згідно з Живою етикою перед людством стоїть завдання побудови моста між «тонким» і «щільним» світами, таким чином зближуючи їх. Після цього стане можливим спілкування з «Вищими світами».

Етичне вчення[ред.ред. код]

Велика увага в навчанні Живої етики приділяється внутрішній роботі людини над собою, його самовдосконалення та еволюційному розвитку для досягнення «Вищих Світів». Робота над собою починається з позбавлення від негативних якостей і звичок, бо саме ці натхнення «Темряви» відокремлюють людський світ від «Вищих Сфер». Наприклад, потрібно[1]:

  • подолати злість, сумнів, недовіру, нетерпіння, лінь та інші негативні якості,
  • виключити хулу на ближнього і блюзнірство на вищого, як породжуюче «чорне полум'я», пожирающе «світлу ауру»,
  • звільнитися від почуття власності «досвідом життя і шануванням Ієрархії».

Іншим суттєвим аспектом етичного вчення Агні-йоги є перетворення життя через утвердження загальнолюдських цінностей, через культурне діяння, яке буде спільним для всього людства незважаючи на різноманіття звичаїв, вірувань і мов.
Згідно з ученням Агні-йоги, дотримання етичних принципів є головним засобом для духовної та фізичної еволюції людини і людства.

Ссилки[ред.ред. код]

Організації та фонди[ред.ред. код]

Наукова конференція[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж § 3. Агни Йога // Основы религиоведения. (Гл. XVII. Надконфессиональная синкретическая религиозная философия) / Ю. Ф. Борунков, И. Н. Яблоков и др.; Под ред. И. Н. Яблокова.— М.: Высш. шк., 1994.— 368 с. ISBN 5-06-002849-6
  2. В источниках встречаются другие определения Живой Этики (Агни Йоги) — духовно-нравственное учение в рамках оккультно-теософской традиции знания и эзотерической мудрости Востока — Живая Этика // Новая философская энциклопедия. ИФ РАН, 2001, нравственно-духовное учение — Живая Этика // Русская философия. Малый энциклопедический словарь. — М.: Наука, 1995. — 624 с.— ISBN 5-02-013025-7, духовно-философское учение — Рерих Елена Ивановна // Краткий философский словарь / А. П. Алексеев, Г. Г. Васильев и др.; Под ред. А. П. Алексеева — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004, философско-этическое учение — § 3. Агни Йога // Основы религиоведения. (Гл. XVII. Надконфессиональная синкретическая религиозная философия) / Ю. Ф. Борунков, И. Н. Яблоков и др.; Под ред. И. Н. Яблокова.— М.: Высш. шк., 1994.— 368 с. ISBN 5-06-002849-6 религиозно-мистическое учение — Родюков А. Ф.Тема 14. Надконфессиональная синкретическая религиозная философия. / А. Ф. Родюков. Религиоведение. СПб ГУТ им. М.А. Бонч-Бруевича. Архивировано из первоисточника 3 февраля 2012. Проверено 29 августа 2011. философско-мистическое учение — Философский мистицизм. Глава V Части четвертой. «Религиозная философия». Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др.— 3-е изд., перераб. и доп.— М.: Республика, 2003. Архивировано из первоисточника 19 февраля 2012. Проверено 25 сентября 2011. нравственно-философское и религиозно-эстетическое учение о культуре — Культурология: Учеб. для студ. техн. вузов / Колл. авт.; Под ред. Н. Г. Багдасарьян.— 3-е изд., испр. и доп.— М.: Высш. шк., 2001.-511 с. ISBN 5-06-003475-5 новое религиозное движение — Hammer, Olav Claiming Knowledge: Strategies of Epistemology from Theosophy to the New Age. — Leiden: Brill. 2004. 573 pp. стр.103. (Studies in the History of Religion, Том 90). ISBN 978-90-04-13638-0, ISBN 90-04-13638-X. «The Roerich’s new religious movement, Agni Yoga, revolved around the purported fire worship of Shamballa» религиозное направление, основанное на восточных религиозных течениях — (Krawchuk, Andrii Religious life in Ukraine: Continuity and change. // Religion in Eastern Europe. George Fox University. Архивировано из первоисточника 19 февраля 2012. Проверено 26 июля 2011. «Eastern-based religious orientations, such as Krishna Consciousness, Transcendental Meditation, and the so-called Agni Yoga „Living Ethic“ of the followers of the Hindu-inspired teachings of the Russian thinker Nicolai Rerich»)
  3. Живая этика // Новая философская энциклопедия: В 4 тт. М.: Мысль. Под редакцией В. С. Стёпина. 2001.
  4. Лункин Р., Филатов С. The Rerikh Movement: A Homegrown Russian 'New Religious Movement' // Religion, State and Society.— Volume 28, Issue 1, 2000.— pp. 135-148. DOI:10.1080/713694743
  5. а б в г Агни Йога // Новейший философский словарь. Сост. А. А. Грицанов. — Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1998. — 896 с.
  6. Статья «Иерархия» — Новейший философский словарь / Сост. А. А. Грицанов. — Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1998. — 896 с. ISBN 985-6235-17-0