Живий вертеп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Новорічний живий вертеп (вертепна драма) на Євромайдані, в якому дійовими особами, поряд з традиційними персонажами, є тітушки та «Беркут». 31.12.2013

Живий вертеп — вертепне дійство, де ролі виконують люди.[1] Це більш пізня форма у порівнянні з вертепним ляльковим театром.[2]

Учасники вертепу готують заздалегідь релігійну виставу, розподіляють ролі, вчать віршовані тексти, шиють та лагодять костюми. Дійовими особами зазвичай є Ангел, Пастушки, Три Царі, Жид Мошко та його дружина Сура, Чорт, Смерть, Цар Ірод та його воїни, Козак та ін.[2] Тексти являють собою особливий вид вертепної драми. Вистава, зазвичай, розділена на дві дії — релігійну та світську, але, розвиваючись, вона майже завжди втрачає релігійний характер, що призводить до злиття обох частин вистав вертепу в цілісну дію.

Гурти з вертепом могли ділитися на три основні вікові групи: маленькі дітки, віком приблизно від 6 до 10 років, у другій — діти 11-15 років, третя — молодь. Завданням вертепу є повідомити добрим людям про народження маленького дитятка Ісуса.[2]

Колядники і переряджені — живе втілення давно померлих предків, авторитет яких був незаперечним, — вони визначали норми родинних стосунків, навчали вирощувати злаки, випікати хліб і т. ін.[3]

В XIX ст. у живому вертепі носили «шопку» — невеличку хатину із зображенням святої родини або її втіленням через ляльок.[2] Колядників з вертепом колись пригощали гостинцями. Тепер дають переважно гроші. Традиційною стала пожертва на церкву від учасників вертепу.

На відміну від Західної Європи, де Вертеп довгий час функціонував у лоні церкви, у східнослов'янських народів від самого початку він мав тісний зв'язок із демократичною театрально-видовищною культурою. З вертепом не слід плутати польських ясельок, де ляльки нерухомі і утворюють якийсь малюнок. Був загальний звичай у Західній Європі ставити по церквах на Різдво Христове ясла з ослом і волом. Українському живому вертепові відповідає польська шопка.[4]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Володимир Савчук. Український вертеп: історія становлення та розвитку // Вісник Прикарпатського університету Науковий журнал. — 2008, Вип.14
  2. а б в г Безущак С. Різдвяні свята на Тернопільщині: традиції та інновації // Українознавство: Науковий громадсько-політичний культурно-мистецький релігійно-філософський педагогічний журнал. — 2010. — № 3 (с.168)
  3. Українське народознавство: Навч. посібник / За ред. С. П. Павлюка, С. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчіва. — Львів: Фенікс, 1994. — 608 с. (С. 133).
  4. Байцар Андрій. Обряд колядування і Україна([1])