Живопис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Живописець» перенаправляє сюди. Див. також інші значення.
Адріан ван Остаде. Майстерня художника. 1663 Дрезден

Живо́пис (маля́рство, фр. peinture, англ. painting, болг. живопис, рос. живопись, пол. malarstwo, чеськ. malířství) — вид образотворчого мистецтва, пов'язаний з передачею зорових образів нанесенням фарб на тверді, гнучкі або тканеві поверхні, а також твори мистецтва, створені таким способом.

Найбільш поширені твори живопису, виконані на пласких або майже пласких поверхнях, таких як натягнуте на раму полотно, папір, поверхні стін і т. д. До живопису відносять і виконані фарбами зображення на декоративному та церемоніальному посуді, поверхня якого може мати складну форму.

Зміст

[ред.] Етимологія і семантика

Question book-4.svg
 Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для можливості підтвердження інформації.
Будь-ласка, допоможіть покращити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та видалений.

Українське слово живопис вказує на реалізм цього мистецтва в епоху бароко, коли в Україні почали писати картини в західному стилі, переважно олійними фарбами. В іконопису вживається дієслово «писати», так само як у грецькій мові. У той же час «живописати» може бути зрозуміле як енергійна, своєрідна манера писати, тобто і як свого роду писемність.[Джерело?]

У зв'язку живопису з писемністю семіотики бачать і певну манеру створювати знаки.[Джерело?]

Історія живопису розвивається і блукає саме в цих двох значеннях: в образотворчості, реалістичності і — знаковості: від ікони (образ) до абстракції.[Джерело?]

[ред.] «Функції» живопису

Напис і живопис, Китай.

Як і інші види мистецтва, живопис може виконувати пізнавальну, естетичну, релігійну, ідеологічну, соціально-виховну або документальну функції.

Проте основне і першочергове, виразне і змістовне значення в живописі має колір, який сам по собі є носієм ідеї (в тому числі і в силу психологічних факторів впливу і сприйняття). Це вельми переконливо роз'яснює і показує, наприклад, теорія Й. Іттена. Невипадково існує таке поняття як «літературність», коли живопис, з тієї чи іншої причини, не володіючи достатніми пластичними і виразними якостями, залучає до свого арсеналу чисто розповідну, «літературну» складову.

Тим не менше, еволюціонуючи разом з людиною і з усім світом, живопис набув і нове тлумачення, і нове розуміння завдань. Так, спочатку володіючи явними ознаками самостійних пластичних характеристик (невипадково одним з основних параметрів, що відокремлюють живописну техніку від графічних, є мазок, що надає великий діапазон саме пластичних можливостей — найбільш, звичайно, поширеному виду — олійного живопису, але й, звичайно ж, — творення нових її видів і технік, що мають на увазі синтез форм). Уявлення про шляхи та завдання живопису, як і всі засоби і способи самовираження, мистецтвознавства і творче середовище — випробували на собі явний вплив розвитку загального пізнавального процесу, але закономірно й самі вони вплинули на нього, торкнувшись багатьох сторін світогляду та діяльності людини.

Переосмислення функцій живопису, як, втім, і знову ж таки — всієї творчості, пройшло через заперечення доцільності його як такого («Тільки усвідомивши, що це зовсім безглуздо, можна почати творити» — говорить Р.-М. Рільке); — через усвідомлення того, що «це глибинний ірраціональний процес» — в такій думці сходяться не тільки той же Р.-М. Рільке і правильно сприйнятий, добре зрозумілий їм П. Клеє, але й багато художників і філософи; причому підготував нове розуміння мистецтва і його завдань саме їх розвиток: неможливо було вмістити всю повноту швидкоплинного життя, технічних і технологічних, нарешті — громадських і моральних перетворень — в прокрустове ложе ідеологічних і академічних догм і штампів, жрецькі ізолюючих мистецтво від самого розвитку життя, які зводять до «добре зрозумілих і давно відомих» функцій сам цей глибинний творчий процес.

[ред.] Перелік мистецьких напрямів за алфавітом

[ред.] Видатні художники, за країнами

[ред.] Мова живопису

[ред.] Китайський живопис (Гохуа)

  • Почесна варта

  • Імператриця Xiaoyizhuang, дінастія Мін

  • Птах і бамбук

[ред.] Ікони

  • Володимирска ікона Богоматір Вишгородська ( 12 століття,майстер з Костянтинополя )

  • Святитель Григорій Чудотворець. Ікона 12 ст., Ермітаж , Петербург.]]

  • Христос. Мозаїчна ікона .Боде музей.Берлін.

  • Феофан Грек, ікона 1415 р.

[ред.] Галерея. Нідерланди 15 — 16 ст.

[ред.] Фрески італійців

  • Джотто. Христа беруть під варту (Поцілунок Іуди).

  • Доменіко Гірляндайо.Винищення немовлят за наказом царя Ірода.Каплиця Торнабуоні.

  • Перуджино. Христос передає ключі від раю Апостолу Петру.Ватикан.

  • Рафаель, Афінська школа. Ватикан, Сикстинська каплиця.

[ред.] Високе Відродження. Італія. Портрети

[ред.] Маньєризм. Портрети.

[ред.] Бароко

[ред.] Караваджизм

[ред.] Побутовий жанр

[ред.] Натюрморт

  • Натюрморт, фреска з Помпей.

  • Стародавня Греція, Кераміка з рибами.Лувр.

  • Котан. Натюрморт.

  • Поль СезанНатюрморт з пляшкою води.Лондон.

[ред.] Академізм

  • Аннібалє Каррачі .Дарунок богині Діані.

  • Фредерік Лейтон. Меркурій повертає Персефону, 1891 р.

  • Худ.Енгр. Народження Венери. 1848 р.Музей Конде, Шантійї

  • Худ.Жан Жером, «Убий його!»( або «Пальці униз»)

[ред.] Імпресіонізм


[ред.] Експресіонізм

  • Егон Шиле.« Потртрет Труде Енгел »

  • Амедео Молільяні. «Дерево і будинок»

  • Амедео Молільяні. « Потртрет Цельсо Лага »

  • Егон Шиле.« Старий млин »

  • Авгст Маке. «Російський балет»

  • Ернст Людвиг Кірзнер. «Галле. Червона Вежа»

  • Франс Марк.«Червоне, зелене, жовте»

  • Авгст Маке.«Натюрморт»

[ред.] Реалізм

  • Дмитро Левицький. Автопортрет 1783 р.

  • Худ.Володимир Боровиковський. Княжни Гагаріни, 1802 р.

  • Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султану

  • Олександр Мурашко.Селянська родина. 1914 р.

[ред.] Абстракція

    [ред.] Джерела

    • Замечательные полотна. Сборник. Художник РСФСР, 1962 г.
    • В. Н. Лазарев, «История византийской живописи», М. «Искусство», 1986
    • В. Н. Лазарев, Портрет в европейском искусстве XVII века, 1937
    • В. Н. Лазарев,Старые итальянские мастера, 1972
    • В. Н. Лазарев, Византийское и древнерусское искусство, 1978
    • Комарова А. А. «Технология материалов стенописи», М. 1989
    • Соколов-Ремизов С. Н. Чжихуа — живопись пальцем — как отражение ряда черт китайского менталитета // Искусство Востока. Художественная форма и традиция. : Сб. статей.. — СПб: 2004


    [ред.] Посилання

    Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81&oldid=8966475
    Особисті інструменти
    Простори назв

    Варіанти
    Дії
    Навігація
    Участь
    Панель інструментів
    Друк/експорт
    Іншими мовами