Жигуленко Євгенія Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євгенія Андріївна Жигуленко
Народження 1 грудня 1920(1920-12-01)
Катеринодар, Російська СФРР
Смерть 2 березня 1994(1994-03-02) (73 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна СРСР СРСР
Росія Росія
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Бомбардувальна авіація
Освіта Російський державний технологічний університет імені К. Е. Ціолковськогоd, МДУ і Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки служби 1941–1955
Партія КПРС
Звання  Майор авіації
Формування 46-й гв. нбап
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За визволення Варшави»
CMNS: Жигуленко Євгенія Андріївна у Вікісховищі

Євгенія Андріївна Жигуленко (нар. 1 грудня 1920(19201201) — пом. 2 березня 1994) — радянська військова летунка, учасниця Другої світової війни. Командир авіаційної ланки 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку, гвардії лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 1 грудня 1920 року в місті Краснодарі (територія захоплена Московією) в родині робітника. Росіянка (напевне, що українка). Закінчила середню школу в місті Тихорецьку Краснодарського краю. Навчалась в Московському дирижаблебудівному інституті. Закінчила школу летунів при Московському аероклубі.

До лав РСЧА призвана за комсомольським набором Московським МВК у жовтні 1941 року. Закінчила курси штурманів при Енгельсській військовій авіаційній школі пілотів у 1942 році. Учасниця німецько-радянської війни з травня 1942 року. Воювала на Південному, Закавказькому, Північно-Кавказькому, 2-у Білоруському фронтах. З травня 1942 по червень 1943 року — начальник зв'язку ескадрильї, з червня 1943 року — старша летунка, згодом — командир авіаційної ланки 588-го (з лютого 1943 року — 46-го гвардійського) нічного бомбардувального авіаційного полку. Член ВКП(б) з 1942 року.

Всього за роки війни здійснила 968 вдалих нічних бойових вильоти на літакові По-2 з бойовим налетом 1255 годин[1].

Після закінчення війни продовжила військову службу в ЗС СРСР. У 1955 році закінчила Військово-політичну академію імені В. І. Леніна. Того ж року майор Є. А. Жигуленко вийшла у запас, згодом — у відставку.

У 1976 році закінчила режисерський факультет ВГІКу. Працювала на кіностудії імені Горького.

Жила в Москві, де й померла 2 березня 1994 року. Похована на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм»[2], гвардії лейтенантові Жигуленко Євгенії Андріївні присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4854).

Також нагороджена двома орденами Червоного Прапора (19.10.1942, 15.06.1945), двома Вітчизняної війни 1-го ступеня (30.10.1943, 11.03.1985), двома Червоної Зірки (26.04.1944, …) і медалями.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Червоного Прапора. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 11 червня 2015.
  2. «Подвиг народа»: Указ Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 11 червня 2015.
  3. Фільмографія Є. Жигуленко на «Кино-Театр.ru». Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 11 червня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]