Жоашен дю Белле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жоашен дю Белле
фр. Joachim Du Bellay
Юхим дю Белле
Юхим дю Белле
При народженні Joachim Du Bellay
Дата народження 1522
Місце народження замок Тюрмельєр поблизу Ліре, Анжу , Франція
Дата смерті 1 січня 1560(1560-01-01)
Місце смерті Париж, Франція
Національність француз
Громадянство Франція Франція
Мова творів французька
Рід діяльності поет

Жоашен[1] дю Белле (фр. Joachim Du Bellay ? 1522, замок Тюрмельєр поблизу Ліре, Анжу, Франція — 1 січня 1560, Париж) — один з поетів Франції 16 століття, що входив до поетичного гуртка «Плеяда», очоленого П'єром де Ронсаром.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в дворянській родині. Батьки рано померли і хлопцем опікувався старший брат. Отримав початкову освіту і багато займався самотужки. У 1547-49 рр. займався разом з Ронсаром та Байфом в колежі Кокре. Сам планував стати священиком. Зустріч з Ронсаром дала інший напрямок кар'єрі дю Белле і той обрав цивільний, нецерковний фах.

Двоюрідний брат Юхима (Жан дю Белле)займав високі посади в католицькій ієрархії Франції. Згодом став кардиналом, серед наближених осіб якого був і відомий архітектор Філібер Делорм . В квітні 1553 року Юхим отримав посаду секретаря кардинала. Того призначили послом в Рим і Юхим відбув в Італію. Чотири роки в Італії справили потужне враження на Юхима як на особу, так і на поета.

Помер у віці близько 40 років. Його поховали в каплиці собору Нотр Дам де Пари.

Літератор дю Белле[ред.ред. код]

Незважаючи на короткий життєвий термін, Юхим багато зробив для французької мови і поезії. Італійські впливи відбилися на поезії дю Белле і той був послідовником італійця Петрарки. Запозичав у італійців дю Белле і теми для своїх поезій. Цілком розділяючи забобони епохи і залученість до латини, як мови освітчених людей 16 століття, дю Белле тим не менше засудив обов'язкове використання латини і наслідування тільки римським поетам.

А передчасна смерть обірвала розвиток поета, що і сам відійшов від петраркізму і збагатив поезію Франції як новими поетичними жанрами (елегія, епопея, ода), так і французьку мову взагалі.

Надруковані твори[ред.ред. код]

  • «Олива» (L'Olive, Recueil de poesies, 1549), збірка віршів — декілька од і 50 сонетів
  • «Звхист і уславлення французької мови» (La défense et l'illustration de la langue françoise), трактат
  • «Ліричні вірші» (Vers lyriques), збірка од.
  • «Промови» (Discours), 1556-59
  • «Різні поеми. Кохання» Divers poèmes; Les amours.
  • «Жалі» (Regrets), збірка віршів
  • «Старожитності» (Antiquités), збірка віршів
  • «Сільські ігри» (Divers jeux rustiques), збірка віршів
  • «Поемата» (Poemata) збірка віршів латиною
  • «Придворний поет» (Pote courtisan), 1559, сатира

Українські переклади[ред.ред. код]

Українською Жоашена дю Белле перекладали Микола Зеров, Василь Мисик, Ігор Качуровський, Євгенія Кононенко, Микола Терещенко, Дмитро Павличко.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Використані матеріали французької, англійської, російської, української вікіпедій.