Жовтець їдкий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жовтець їдкий
20130424Hahnenfuss Hockenheim4.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Рід: Жовтець (Ranunculus)
Вид: Жовтець їдкий
Біноміальна назва
Ranunculus acris
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ranunculus acris
IPNI: 712125-1
ITIS logo.jpg ITIS: 18583
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3447
Logo-ThePlantList.png The Plant List: kew-2524461
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ranunculus acris

Обережно! Отруйна рослина. Жовте́ць їдки́й (Ranunculus acris) — квіткова рослина з роду Жовтець (Ranunculus) родини жовтцевих (Ranunculaceae).

Ботанічна характеристика[ред.ред. код]

Квітка
Плід

Багаторічна рослина заввишки 20-50 см з коротким розгалуженим кореневищем. Гемікриптофіт.

  • Стебло прямостояче, гіллясте, з притиснутими волосками, з листям.
  • Нижні листки довгочерешкові, в контурі п'ятикутні, пальчатороздільні, частки їх ромбічні, надрізані на ланцетні зубчасті часточки; верхні листки сидячі, трироздільні на лінійно-ланцетні, загострені, цілокраї часточки.
  • Квітки поодинокі верхівкові або зібрані в напівпарасольки, з 5 чашолистками, 5 золотисто-жовтими пелюстками, численними тичинками і маточками, діаметром 8-15 мм, на довгих циліндричних опушених квітконіжках. Чашолистки злегка віддалені, пелюстки широкояйцеподібні.
  • Цвіте з травня по вересень.
  • Плід — багатогорішок з прямими носиками у горішків.

Схожий на жовтець золотистий, який відрізняється опушеними плодиками і 3-5 — лопатевими прикореневими листками.

Отруйна рослина.

Поширення[ред.ред. код]

Росте на луках, галявинах, полях. Поширений в Європі та Азії.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Надземна частина у свіжому вигляді містить протоанемонін (анемонол), сапонін, дубильні речовини, флавонові і сердечні глікозиди. В листях знайдено 100–170 мг% аскорбінової кислоти, 12 — 13 мг% каротину, в плодах — 16 — 18% жирної олії. Отруйна рослина.

Застосування[ред.ред. код]

Препарати жовтеця їдкого лікують туберкульоз шкіри. Малі дози протоанемоніну вчиняють стимулюючу дію на центральну нервову систему, активують елементи ретикуло-ендотеліальної системи, збільшують кількість еритроцитів і гемоглобіну. Також протоанемонін має антимікробні і фунгіцидні властивості відносно стафілококу, кишкової палички, білої плісняви. У більших дозах викликає роз'ятрювання і некроз тканин. Сік листя виявляє активність відносно дизентирійного мікробу Зонне. Свіжу рослину використовують в гомеопатії. У ветеринарній медицині протоанемонін діє як засіб, що сприяє відновленню тканин і сильно прискорює заживлення ран.

В народній медицині квіти у невеликих дозах використовують при захворюваннях печінки, бронхіті, зубному болю. Відвар квіток має інсектицидні властивості, його можна використовувати для боротьби з клопами і тарганами.

Медонос, дає нектар і пилок.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.