Байдаківський мікрорайон
Байдаківський мікрорайон Олександрія | ||||
Школа №7 з вулиці Трудових резервів | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
48°39′16″ пн. ш. 33°04′28″ сх. д. / 48.654374° пн. ш. 33.074489° сх. д.Координати: 48°39′16″ пн. ш. 33°04′28″ сх. д. / 48.654374° пн. ш. 33.074489° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Адмінодиниця | Олександрія | |||
Поштовий індекс | 28000 | |||
Телефонний код | 5235 | |||
Головні вулиці | Трудових резервів, Дружби народів | |||
Заклади освіти та культури |
Школа № 7, ПТУ №33, дитячий садок-ясла №7 | |||
Карта | ||||
Байдаківський мікрорайон, Байдаківка (до 2016 — Жовтневий мікрорайон) — житловий масив міста Олександрія, колишнє селище міського типу Октябрське.
Розташування[ред. | ред. код]
Байдаківський мікрорайон знаходиться на правому березі Інгульця. Він є найбільш відокремленим житловим масивом міста і не межує безпосередньо з іншими заселеними кварталами. Колишнє селище розташовується на узвишші, на півночі воно обмежене водоймою Перемозького водосховища, на півдні знаходяться дачні масиви та індустріальна зона, більшість підприємств якої припинили роботу, а раніше входили до складу холдингу «Олександріявугілля». Також на південь розташовується колишній Байдаківський буровугільний розріз, перетворений на штучне озеро.
На заході Байдаківський сполучається дорогою з автотрасою 1205, на сході з району є виїзд на магістральну вулицю Героїв Сталінграду.
Історія[ред. | ред. код]
Селище Октябрське виникло у другій половині 1940-их років як робітниче поселення у зв'язку з інтенсивним розвитком буровугільної промисловості. Багато підприємств, такі як Олександрійська ТЕЦ 1-2, Байдаківська брикетна фабрика, Байдаківський вугільний розріз, знаходилися безпосередньо поруч із селищем. Селище отримало статус смт 1949 року[1], у той час воно підпорядковувалося Олександрійській міській раді[2], пізніше було приєднане до Олександрії.
У 1967 році разом із сусідньою Новополипівкою приєднане до Олександрії.[3]
19 лютого 2016 року в рамках процесу декомунізації, мікрорайон Жовтневий було перейменовано на Байдаківський мікрорайон, за назвою першого на Олександрійщині, Байдаківського буровугільного розрізу, що знаходиться поруч. [4].
Опис[ред. | ред. код]
Мікрорайон являє собою переважно малоповерхову приватну забудову. Центр розташовується в західній частині, тут знаходиться декілька багатоповерхових житлових будинків та гуртожитків, школа І-ІІ ступенів № 7[5], Професійно-технічне училище № 33[6], дитячий садок-ясла № 7[7], Олександрійська психіатрична лікарня, Олександрійський благодійний центр соціальної реабілітації наркоманів та алкоголіків «Ковчег», що займає будівлю колишнього дитячого садка, пожежна частина, кілька крамниць. Частина мікрорайону починаючи з вулиці Чехова й східніше, що частково відділена від решти масиву балкою зі струмком, має в народі назву Прохладна.
Пожежна частина | Професійно-технічне училище № 33 | ||
Крамниця | Центр реабілітації «Ковчег» |
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Мапа Олександрії з розбивкою по районах [Архівовано 11 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1949 року «Про утворення Октябрської селищної Ради з підпорядкуванням її Олександрійській міській Раді депутатів трудящих, Кіровоградської області»
- ↑ СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на январь 1965 года. Справочник. С. 282
- ↑ ВВР УРСР, 1967, № 34, ст. 239
- ↑ Перейменування в Олександрії. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 28 травня 2016.
- ↑ Сайт ЗНЗ № 7. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 12 листопада 2014.
- ↑ Професійно-технічне училище № 33. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 12 листопада 2014.
- ↑ Інформація про заклад. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 12 листопада 2014.