Жовчний міхур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жовчний міхур
Gray1095-gall bladder.png
Жовчний міхур
Латинська назва Vesica biliaris, vesica fellea
Анатомія Грея subject #250 1197
Система Травна система
Артерія a. cystica
Вена v. cystica
Нерв Блукаючий нерв[1]

Жовчний міхур (ЖМ) (лат. vesica biliaris) — це тонкостінний орган травної системи, що є резервуаром жовчі, що надходить по загальній печінковій та міхуровій протоках жовч, яка виробляється печінкою (вихід з жовчі у цей час заблокований завдяки скороченню м'яза замикача спільної жовчної протоки)з печінки. Жовчний міхур вміщає 40-70 мл жовчі, що має форму видовженого мішка, завдовжки 8-12 см, завширшки — 3-5 см.

Анатомія[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • дно ЖМ — найбільш розширена, потовщена, заокруглена частина, спрямована вперед, до нижнього краю печінки, вона дещо висувається з-під цього краю
  • тіло ЖМ — має циліндрічну форму
  • шийка ЖМ — вузька частина міхура, яка поступово переходить в міхурову протоку, яка йде вниз між шарами очеревини, що утворюють печінково-дванадцятипалокишкову зв'язку і, злившись із загальною печінковою протокою, утворює спільну жовчну протоку, яка відкривається на верхівці великого сосочка дванадцятипалої кишки. Вона оточена м'язом-замикачем спільної жовчної протоки, або м'язом Окснера

Хірургічна анатомія[ред.ред. код]

Під час травлення жовч стікає з ЖМ по міхуровій протоці у дванадцятипалу кишку. Хірурги виділяють чотири відділи спільної жовчної протоки:

  • перший розташований у товщі дванадцятипалокишкової зв'язки над дванадцятипалою кишкою
  • другий проходить позаду від верхньої частини дванадцятипалої кишки
  • третій проходить через паренхіму головки підшлункової залози
  • четвертий розташований у межах присередньої стінки низхідної частини дванадцятипалої кишки в товщі поздовжньої складки дванадцятипалої кишки і відкривається на великому сосочку дванадцятипалої кишки

Після злиття спільної жовчної протоки з протокою підшлункової залози утворюються розширення — печінково-підшлункова ампула, оточена м'язом — замикачем ампули, який ще називають сфінктером Одді.

Гістологія[ред.ред. код]

Стінка ЖМ побудована з:

  • слизової оболонки — утворює численні складки і крипти. При розтягненні міхура поверхня його слизової оболонки згладжується. Одношаровий призматичний епітелій з облямівкою, який вкриває слизову оболонку, представлений високими призматичними епітеліоцитами з облямівкою, келихоподібними клітинами та базальними холангіоцитами. У власній пластинці слизової оболонки в цілянці шийки міхура залягають кінцеві секреторні віддили альвеолярно-трубчастих залоз. Епітелій слизової оболонки всмоктує воду та інші речовини жовчі, тому міхурова жовч має густішу консистенцію та темніший колір порівняно з тою, що надходить безпосередньо з печінки
  • м'язової оболонки, що складається із пучків гладеньких міоцитів, які розташовані у вигляді мережі з переважно циркулярною орієнтацією. У ділянці шийки міхура м'язові елементи утворюють сфінктер
  • адвентиційної оболонки, що побудована зі щільної волокнистої сполучної тканини, в якій міститься багато товстих еластичних волокон. Вона вкриває ЖМ у місці прикріплення його до печінки. зі сторони черевної порожнини ЖМ вкритий серозною оболонкою

Джерела та література[ред.ред. код]

  1. Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с. ISBN 978-966-351-128-3
  2. Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с. ISBN 5-311-01342-7


Посилання[ред.ред. код]

  1. Ginsburg, Ph.D., J.N. (2005-08-22). «Control of Gastrointestinal Function». У Thomas M. Nosek, Ph.D. Gastrointestinal Physiology. Essentials of Human Physiology. Augusta, Georgia, United State: Medical College of Georgia. с. p. 30. Процитовано 2007-06-29.