Жозеф Пруст
| Жозеф Пруст | |
|---|---|
| фр. Joseph Louis Proust | |
 | |
| Народився |
26 вересня 1754 Анже, Мен і Луара[4][5] |
| Помер |
5 липня 1826[1][2][…] (71 рік) Анже[4][5] |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція[6] |
| Діяльність | хімік, фармацевт, аеронавт |
| Знання мов | французька[1] |
| Заклад | Саламанкський університет |
| Членство | Французька академія наук, Баварська академія наук, Паризька медична академія, Туринська академія наук[5] і Академія наук, літератури та мистецтв Руанаd |
| Посада | редактор[7] |
| Нагороди |
 |
Жо́зеф Луї Пруст (фр. Joseph Louis Proust; 26 вересня 1754, Анже — 5 липня 1826, там само) — французький хімік, вчений, член Паризької академії наук (з 1816).
Життєпис[ред. | ред. код]
Жозеф Луї Пруст народився в невеликім містечку Анже в родині аптекаря; в аптеці батька він одержав перші фармацевтичні й хімічні знання. Юнаком Пруст вирушив до Парижа; спочатку працював учнем аптекаря, а потім став студентом університету, де захопився хімією, якої вчився в Г. Ф. Руеля. В 1775 він був призначений на посаду керівника аптеки лікарні Сальпетриєр. В 1777 Пруст одержав запрошення на кафедру хімії й металургії недавно заснованої Королівської семінарії у Вергарі (Іспанія), де працював до 1780. Потім Пруст повернувся в Париж, де продовжив освіту. В 1785 король Іспанії Карл ІІІ запросив Пруста на посаду професора хімії Артилерійської школи в Сеговії. Надалі Пруст керував кафедрами хімії в університеті Саламанки (з 1789), а потім Мадрида (1791—1808).
Завдяки значній фінансовій підтримці короля Пруст організував у Мадриді дуже добре устатковану лабораторію, зібрав коштовні колекції мінералів і реактивів. В 1808, у період вторгнення військ Наполеона в Іспанію й придушення в країні народного повстання, що спалахнуло в країні, лабораторія Пруста і його колекції загинули. Пруст, який у цей час перебував у Франції, вирішив залишитися там. В 1816 був вибраний членом Паризької академії наук.
Наукова робота[ред. | ред. код]
Встановив закон сталості хімічних сполук. Відкрив гідроксиди металів. Запропонував термін «гідрат». Дослідив низку оксидів і сульфідів металів. Працював також у галузі органічної хімії, виділив глюкозу, відкрив амінокислоту лейцин, дослідив камфору, крохмаль, цукор.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Пруст Жозеф Луи // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
- ↑ https://www.biodiversitylibrary.org/item/4484#page/2/mode/1up
Посилання[ред. | ред. код]
- Жозеф Пруст (1754—1826) [Архівовано 21 травня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про французького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
