Жолонь
| Жолонь | |
|---|---|
| Витік | північні схили Овруцького кряжа в с.Поліське |
| Гирло | Прип'ять |
| Країни басейну | |
| Довжина | 113 км |
| Середньорічний стік | 4,8 м³/с |
| Площа басейну | 1 460 км² |
Жоло́нь (біл. Жалонь) — річка в Житомирській області України і Гомельській області Білорусі, права притока Прип'яті (басейн Дніпра). На певній ділянці є природним державним кордоном між Україною та Білоруссю.
Зміст |
Загальні дані [ред.]
Довжина — 113 км, площа басейну — 1 460 км². Щорічний стік (середній) становить бл. 4,8 м³/с. Загальне падіння річки — 113,4 м. Показник похилу (середній) річки — 0,7 ‰. Ширина річища у верхів'ї до 30 м, в середній течії і низов'ї сягає 100—300 м[1], місцями каналізоване.
Притоки [ред.]
Основні праві притоки річки: Єврейська канава (біл. Габрэйская канава), Ханя, Харапунь, Стрілка (біл. Стрэлка) і Верасожка (всі — на території Білорусі). Канали Свічанський (річка до відгалуження від неї цього каналу називається Верхня Жолонь), Антонівський і річкою Грозива (біл. Гразіва) Жолонь сполучена з річкою Словечна.
Географія протікання та використання [ред.]
Жолонь бере початок на північних схилах Овруцького кряжа (Овруцький район, Житомирська область, Україна), тече Житомирським Поліссям (12,8 км), далі напротязі 33,8 км є природним державним кордоном між Україною та Білоруссю, потому 10,9 км знову Житомирською областю, в пониззі територією Єльського і Норовлянського районів Гомельської області Білорусі.
В старе річище впадає на оболоні Прип'яті на відстані 1,2 км північніше с. Вепри (біл. Вяпры) Норовлянського району.
Побутує рибальство.
Населені пункти [ред.]
На річці стоять села Овруцького району Житомирської області: Піщаниця (при самому витоку) і Поліське.
Визначні історичні пам'ятки [ред.]
На правобережній терасі річки біля с. Рожава і с. Беласарока (в Білорусі) розташовані археологічні пам'ятки — рештки людських поселень доби мезоліту та неоліту.
Примітки [ред.]
- ↑ Уточнити
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Том 4., К., 1979, стор. 141
- Блакітная кніга Беларусі., Мн.: БелЭн, 1994 (біл.)
|
||||||||
