Жолудниця європейська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жолудниця європейська
Eliomys quercinus01.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Родина: Вовчкові (Gliridae)
Підродина: Соневі (Leithiinae)
Рід: Жолудниця (Eliomys)
Вид: Жолудниця європейська
Біноміальна назва
Eliomys quercinus
(Linnaeus, 1766)
Eliomys quercinus distribution.svg
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Eliomys quercinus
Fossilworks: 131740

Жолудниця європейська, соня садова (Eliomys quercinus) — гризун родини вовчкових (Gliridae).

Поширення серед світу[ред.ред. код]

Країни проживання: Андорра, Австрія, Білорусь, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чеська Республіка, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Латвія, Люксембург, Молдова, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Російська Федерація, Словаччина, Словенія, Іспанія; Швейцарія, Україна. Висота проживання: від рівня моря до 2000 м.

Його основне середовище проживання це ліси (хвойні, листяні та мішані), хоча іноді зустрічається в садах і городах. Він менш деревний, ніж деякі інші види родини, і часто зустрічається на землі в скелястих районах, тріщини в кам'яних стінах, і навіть в будинках.

Жолудниця європейська в Україні[ред.ред. код]

В Україні знахідки виду відомі у Черкаській, Київській, Рівненській і Закарпатській областях. Ареал інтенсивно скорочується зі сходу й з півдня. Вид найімовірніше зберігся на Волині та у Центральному Поліссі. Причини зміни чисельності: суттєве скорочення площ природних деревостанів, поширення лісових монокультур та масштабні санітарні рубки, спрямовані на знищення дуплистих дерев.

Зовнішня будова[ред.ред. код]

Голова та тіло довжиною від 10 до 15 см, хвіст довжиною від 8 до 14,5 см. Вага від 60 до 140 гр. Хутро від сірого або коричневого кольору, з білим низом. Жолудниця європейська може бути позначена чорними плямами навколо очей, має відносно великі вуха, коротке волосся і білий кінчик хвоста. Хвіст вкритий густою шерстю, ступні широкі з великими мозолями.

Поведінка[ред.ред. код]

Вид нічний, спить у сферичних гніздах на деревах протягом дня. Вночі вони шукають їжу, в основному їдять більше комах, таких як коники, жуки і равлики, також яйця птахів, молодих пташенят, невеликих мишей і павуків, також споживає ягоди, фрукти і горіхи. Хоча жолудниця європейська всеїдна, раціон містить трохи більше тваринного білка, ніж рослинності. На зиму впадає в сплячку. Зимові гнізда влаштовує у дуплах або норах. Живуть до 3-5 років.

Відтворення[ред.ред. код]

Шлюбний період триває з квітня по червень. У цей час самиця вказує про свою готовність до спаровування скрипучим голосним звуком. Молодь зазвичай народжуються в виводках від трьох до семи, після вагітності періодом 23 днів. Сліпі й голі при народженні, вони відкривають очі приблизно через 18 днів, і годуються молоком місяць. Вони стають самостійними у віці двох місяців, але не досягають статевої зрілості до наступного року. Вони мають тривалість життя близько п'яти років. Не є незвичайним для цих тварин їсти нещасних суперників під час шлюбного сезону. Канібалізм спостерігається також іноді коли тварина виходить зі сплячки.

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Було висловлено припущення, що вид перебуває під загрозою в деяких областях (особливо Корсика) через пряму конкуренцію з пацюком Rattus norvegicus. У деяких районах садів, вид вважається шкідником. Він занесений до Додатка III Бернської конвенції. Зустрічається в багатьох охоронних територіях, проте в Україні — на жодній. Вид включений до Червоної книги України (2009).

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]