Жорж Брассанс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жорж Брассанс, 1964
Портрет Брассанса на станції метро Porte des Lilas.

Жорж Брассанс (фр. Georges Brassens, 22 жовтня 192129 жовтня 1981) — французький поет, автор і виконавець пісень.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у місті Сет (Sète) на середземноморському узбережжі. Змолоду виявляв особливий інтерес до поезії. У 1940 приїхав у Париж. У березні 1943 р. німецька окупаційна влада експатріювала його до Німеччини для примусових робіт. Отримавши звільнення, він дезертував з трудового табору і знайшов притулок у Жанни Ле Бонніс. У її будинку він провів багато років і присвятив їй кілька пісень ("Jeanne», «La cane de Jeanne »). Знаменита «Chanson pour l'Auvergnat» - присвячена чоловікові Жанни, Марселю Планше.

У 1946 Жорж вступив у анархістську організацію. Свої ранні пісні він співав на зборах цієї організації. Для популяризації своєї творчості він знайшов естрадну співачку Паташу. Однак Паташу виявила, що деякі пісні зовсім не в'яжуться з жіночим виконанням, і наполягла, щоб Жорж виступав сам.

У 1947 Брассанс зустрів естонку за походженням Йоху Хейман, яка стала його супутницею на все життя, проте Брассанс уникав шлюбу, бажаючи бачити кохану «вічноневінчаною дружиною, своєю нареченою» (цитата з пісні «La non-demande en mariage» — «Непропозиція руки»).

З початку 1950-х Жорж активно виступає зі сцени; з 1953 у нього майже щороку виходять платівки. На концертах і студійних записах пісні виконуються під порівняно простий і аскетичний акомпанемент - звучить гітара самого Брассанса (ритм), контрабас його постійного акомпаніатора П'єра Нікола, а також гітара-соло (цю партію виконував в основному Жоель Фавро).

Брассанс помер у французькому місті Сен-Желі-дю-Феск. Всупереч його поетичному заповіту він похований не «на пляжі в Сеті», а на цвинтарі дю-Пі. У Парижі його ім'ям названо парк.

Творчість[ред.ред. код]

Творча спадщина Брассанса включає близько 200 пісень. Більшість написані на власні вірші. Для віршів Брассенса характерна природна розмовна інтонація в поєднанні з багатством лексики, рясним і дотепним обігруванням метафор, численними алюзіями, прихованими цитатами і стилізацією.

Кілька десятків пісень Брассенса склав на вірші таких французьких поетів, як Франсуа Війон, П'єр Корнель, Віктор Гюго, Луї Арагон, Поль Фор і Антуан Поль.

Платівки (дискографія)[ред.ред. код]

За життя автора (з 1953 р. по 1981 р.) було продано близько 20 млн його платівок.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]