Жорж Жере
| Жорж Жере | |
|---|---|
| фр. Georges Géret | |
 Жорж Жере у фільмі «Хто є хто?» (1979) | |
| Ім'я при народженні | Антуан Жере |
| Дата народження | 18 жовтня 1924 |
| Місце народження | Ліон, Франція |
| Дата смерті | 7 квітня 1996 (71 рік) |
| Місце смерті | |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | актор |
| Роки активності | 1954-1992 |
| IMDb | ID 0350196 |
Жорж Жере́ (фр. Georges Géret, при народженні Антуа́н Жере́ (фр. Antoine Géret); 18 жовтня 1924, Ліон, Франція — 7 квітня 1996[1], Париж, Франція) — французький актор театру, кіно та телебачення, популярний у 1960-1970-х роках. Радянським кіноглядачам був відомий головним чином за ролями в міні-серіалах — екранізаціях романів Гюго та Бальзака — Жана Вальжана в «Знедолених» й Вотрена у «Блиску і злиднях куртизанок».
Біографія[ред. | ред. код]
Жорж Жере (справжнє ім'я якого Антуан Жере) народився 18 жовтня 1924 року в Ліоні, у Франції. Залишившись в ранньому віці без батька, виховувався матір'ю. З дитячих років грав в любительському театрі. У 28-річному віці переїхав до Парижу. У 1959-му приєднався до акторського колективу Національного народного театру під керівництвом режисера Жана Вілара.
З 1954 року почав зніматися в кіно. У 1964-у році знімався у фільмі режисера Луїса Бунюеля «Щоденник покоївки», в 1967-му — у фільмі режисера Лукіно Вісконті «Сторонній». Грав ролі у фільмах таких режисерів, як Рене Клеман, Клод Лелуш, Едуар Молінаро, Крістіан-Жак, Бернар Бордері, Теренс Янг, О. О. Алов і В. Н. Наумов, та багатьох інших. Знімався в кінофільмах «Нескорений» (1964), «Грім небесний» (1965), «Чи горить Париж?» (1966), «Сором'язливий Роже» (1966), «Дзета» (1969), «Людина із зв'язками» (1970), «Хто є хто»? (1978) «Гра в чотири руки» (1979), «Тегеран-43» (1980), та ін. В період з 1954-го по 1992 роки знявся у понад 80-ти кінофільмах різних жанрів (драми, комедії, мелодрами, детективи, трилери) в різних країнах Європи, США і СРСР як у головних, так і в ролях другого плану та епізодах.
Жорж Жере також працював на телебаченні з такими режисерами, як Рене Луко, Стелліо Лоренці, Клод Барма та ін. Помітними роботами актора на телебаченні стали ролі в екранізаціях французької класичної літератури: у 1972-у році — роль Жана Вальжана в міні-серіалі за романом Гюго «Знедолені» режисера Марселя Блюваля, у 1975-му — роль Вотрена в міні-серіалі за романом Бальзака «Блиск і злидні куртизанки» режисера Моріс Казнева.
Окрім роботи в кіно і на телебаченні, Жорж Жере грав в театрі у виставах за п'єсами «Тартюф» Мольєра, «Лорензаччо» Мюссе, Гольдоні, Брехта, Жироду, Клоделя та ін.
Жорж Жере помер 7 квітня 1996 року в Парижі (Франція)[1], в результаті захворювання раком на 71 році життя.
Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]
Всього у фільмографії артиста налічується понад 90 фільмів.
| Рік | Назва | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1954 | Розстрига | Le défroqué | ||
| 1955 | Ночі Монмартру | Les nuits de Montmartre | ||
| 1956 | Людина із золотими ключами | L'homme aux clefs d'or | ||
| 1957 | Пані віддають перевагу мамбо | Ces dames préfèrent le mambo | ||
| 1958 | Пустинна Пігаль | Le désert de Pigalle | Рене | |
| 1960 | Ватажок | Le caïd | Джо | |
| 1961 | Королева Марго | La reine Margot | телевізійний | |
| 1961 | Обпалена Сахара | Le Sahara brûle | ||
| 1962 | Ліфт | Le monte — charge | ||
| 1962 | Сходи подружнього життя | Climats | ||
| 1963 | Шевальє де Мезон-руж | Le chevalier de Maison Rouge | Сімон | ТБ, міні-серіал |
| 1964 | Прекрасним літнім ранком | Par un beau matin d'été | Макс | |
| 1964 | Вікенд в Зюйдкооті | Week-end à Zuydcoote | Піно | |
| 1964 | Мата Харі, агент H-21 | Mata Hari, agent H-21 | ||
| 1964 | Щоденник покоївки | Le journal d'une femme de chamber | Жозеф | |
| 1964 | Нескорений | L'insoumis | лейтенант Фразер | |
| 1965 | Грім небесний | Le tonnerre de Dieu | Роже | |
| 1965 | Вбивця у спальному вагоні | Compartiments tueurs | ||
| 1966 | Чи горить Париж? | Paris brûle-t-il? | пекар | |
| 1966 | Маки — це також квіти | The poppy is also a flower | суперінтендант Роше | |
| 1966 | Сором'язливий Роже | Roger la honte | ||
| 1967 | Сторонній | Lo straniero | Раймон | |
| 1968 | Тихе містечко за містом | Un tranquillo posto di campagna | Аттіліо | |
| 1969 | Дзета | Z | Нік | |
| 1969 | Наречена пірата | La fiancée du pirate | Гастон Дювальє | |
| 1970 | Людина із зв'язками | Le pistonné | корсиканець-ад'ютант | |
| 1971 | Ногами в небо | Les jambes en l'air | ||
| 1972 | Знедолені | Les misérables | Жан Вальжан | ТБ, міні-серіал |
| 1973 | Одинак | Le solitaire | ||
| 1973 | Божевільний | Le dingue | ||
| 1974 | Рокова підміна | Par le sang des autres | інспектор поліції Кольє | |
| 1974 | Чужою кров'ю | Par le sang des autres | ||
| 1974 | Покровитель | Le protecteur | ||
| 1975 | Блиск і злидні куртизанок | Splendeurs et misères des courtisanes | Вотрен (аббат Еррера) | ТБ, міні-серіал |
| 1975 | Уявна безвихідь | Le faux — cul | ||
| 1975 | Зацькований | La traque | ||
| 1976 | Спермула | Spermula | Гроп | |
| 1976 | Зубоскал | Le ricain | ||
| 1977 | І хай живе свобода! | Et vive la liberté! | сержант | |
| 1978 | Кохання під знаком питання | L'amour en question | комісар Лашо | |
| 1979 | Гра в чотири руки | Le guignolo | Жозеф | |
| 1979 | Хто є хто? | Flic ou voyou | Теодор Мюзар | |
| 1979 | Обличчя іншого | La gueule de l'autre | ||
| 1980 | Тегеран-43 | «Деннис Пю» | ||
| 1980 | Знак Фуракса | Signé Furax | ||
| 1981 | Одні та інші | Les uns et les autres | ||
| 1982 | За мільйон доларів тобі нічого не буде | Pour cent briques t'as plus rien | Боувар | |
| 1982 | Повстанка | La guérilléra | Марішаль | |
| 1983 | Темна конячка | La bête noire | мосьє Гуйо | |
| 1983 | Привіт, блоха | Salut la puce | поет | |
| 1984 | Невідкладна допомога | Urgence | Патрік Вілар | |
| 1984 | Автограф | Das Autogramm | доктор Галло | |
| 1986 | Готель в раю | Hôtel du paradis | доктор Жакоб | |
| 1986 | Вихід — вхід | Exit — exil | Йоахім | |
| 1988 | Дівчата з вулиці Панісперна | I ragazzi di via Panisperna | Франсіс | |
| 1988 | Маленький Рим | Little Roma | дон Сантіно | телевізійний |
| 1992 | Невідомий у будинку | L'inconnu dans la maison | Анже Брунетті |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Mort du comédien Georges Géret. Libération (фр.) . 10.04.1996. Архів оригіналу за 12.07.2015. Процитовано 12.07.2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Жорж Жере [Архівовано 15 січня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné(фр.)
- Жорж Жере [Архівовано 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] на CITWF
- Жорж Жере [Архівовано 25 липня 2015 у Wayback Machine.] на сайті uniFrancefilm
- Жорж Жере в каталозі «Bibliothèque nationale de France»
- Жорж Жере [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Base de données de films francais avec images»
- Фільмографія Жоржа Жере [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Cinebase International»
- Відео
- Відео фільмів за участю Жоржа Жере [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] на сайті ina.fr
|
