Жорж Леметр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жорж Леметр
Georges Lemaître
Lemaitre.jpg
Народився 17 липня 1894(1894-07-17)
Шарлеруа
Помер 20 червня 1966(1966-06-20) (71 рік)
Левен
Місце проживання Левен
Громадянство Бельгія
Галузь наукових інтересів астрономія, математика
Заклад Левенський університет
Alma mater Левенський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь академік Папської АН
Відомий завдяки: теорія розширення Всесвіту

Жорж Леметр (фр. Georges Lemaître, 17 липня 1894, Шарлеруа - 20 червня 1966, Левен) — бельгійський католицький священик, астроном і математик, один з авторів теорії розширення Всесвіту. Член Папської АН у Ватикані, її президент в 1960-1966.

Життя[ред.ред. код]

Родився в Шарлеруа. У 1914 закінчив єзуїтський університет у Левені, отримав спеціальність інженера. Під час першої світової війни служив в армії, потім вивчав математику, фізику, астрономію і теологію в Лувенському університеті. У 1922 отримав сан абата. Продовжував вивчення астрономії в Кембриджському університеті (Англія) під керівництвом А.С.Еддінгтона і в Гарвардському університеті і Массачусетському технологічному інституті (США). Потім був професором астрофізики, а пізніше і прикладної математики Левенського університету.

Основні наукові роботи відносяться до космології. Є автором теорії розширюваного Всесвіту, розробленої ним незалежно від О.О.Фрідмана, чиї праці були опубліковані раніше. Ознайомившись під час перебування в США з дослідженнями В.М.Слайфера, Е.П.Габбла і Г.Шеплі по червоному зсуву галактик, в 1927 опублікував своє пояснення цього явища: спостережуване спектроскопічно разбігання галактик ототожнив з розширенням Всесвіту. Радіус кривини простору в його моделі змінюється з часом. Розглянув розвиток збуджень у космологічних моделях у зв'язку з проблемами утворення скупчень галактик. Інші роботи Леметра з астрофізики присвячені деяким питанням теорії утворення зірок, гравітаційного колапсу, космічним променям. Виконав ряд математичних досліджень за поданнями групи Лоренца, пов'язаних з релятивістським хвильовими рівняннями, і алгебру кватерніонів.

Премія Франкі (1934), медаль А.С.Еддінгтона Лондонського королівського астрономічного товариства (1953).

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]