Жорж Моріс Палеолог

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жорж Моріс Палеолог
Жорж Моріс Палеолог

Надзвичайний і повноважний посол Франції в Росії
Час на посаді:
1914 — 1917
Попередник Моріс Бомпар
Наступник Жак Ербетт

Час на посаді:
1928 — 1944
Попередник Шарль Жонар
Наступник Шарль де Шамбрен

Народився 13 січня 1859(1859-01-13)
Париж, Франція
Помер 21 листопада 1944(1944-11-21) (85 років)
Париж, Франція
Громадянство Франція Франція
Нагороди
Великий офіцер ордена Почесного легіону

Жóрж Морíс Палéолог (фр. Georges Maurice Paléologue; *13 січня 1859, Париж — †21 листопада 1944, Париж) - французький політик, дипломат, письменник.

Біографія[ред.ред. код]

Жорж Моріс Палеолог народився в Парижі, куди його батько революціонер і румунський підданий Олександру Палеологу, емігрував з історичної області Валахії[1], після невдалого замаху на принца Георге Бібеску під час революції 1848 року. Олександру був одним з трьох незаконнонароджених дітей Елізабет Векереску з однієї із самих знатних дворянських сімей. Пізніше Зої, мати Елізабет, визнала всіх трьох незаконнонароджених синів своєї дочки - своїх онуків, давши їм дівоче прізвище матері. Румунське прізвище Палеологу у Франції трансформувалося в Палеолог.

Дипломатична кар'єра[ред.ред. код]

Літературна діяльність[ред.ред. код]

У відставці продовжив успішно займатися активною літературною діяльністю, яку розпочав ще в 1887 році.

Публікації[ред.ред. код]

  • Китайське мистецтво / L'Art chinois (1887)
  • Люк де Клап'є де Вовенарг / Vauvenargues (1890)
  • Альфред де Віньї / Alfred de Vigny (1891)
  • Профілі жінок / Profils de femmesProfils de femmes (1895)
  • Волосяниця / Le Cilice (1901)
  • Rome, notes d'histoire et d'art (1902)
  • Кнут / La Cravache (1904)
  • Справа честі / Le Point d'honneur (1907)
  • Данте. Його час, його твори, його геній / Dante, essai sur son caractère et son génie (1909)
  • Царська Росія під час світової війни / La Russie des tsars pendant la Grande Guerre (1921–1923)
  • Le Roman tragique de l'empereur Alexandre II (1923)
  • Les Entretiens de l'impératrice Eugénie (1928)
  • Олександра Федорівна - імператриця Росії / Alexandra Feodorowna, impératrice de Russie (1932)
  • Un prélude à l'invasion de la Belgique. Le Plan Schlieffen, 1904 (1932)
  • Guillaume II et Nicolas II (1935)
  • Alexandre Ier, un tsar énigmatique (1937)
  • Les Précurseurs de Lénine (1938)
  • Élisabeth, impératrice d'Autriche. L'hérédité sinistre des Wittelsbach (1939)
  • L'Écroulement du tsarisme (1939)
  • Aux portes du jugement dernier. Élisabeth-Féodorowna, grande-duchesse de Russie (1940)
  • Au quai d'Orsay à la veille de la tourmente. Journal, 1913-1914 (1947)
  • Journal de l'affaire Dreyfus, 1894-1899, l'affaire Dreyfus et le Quai d'Orsay (1955)
  • Le crépuscule des tsars, Mercure de France 2007, Journal de Maurice Paléologue lorsqu'il était ambassadeur de France en Russie de 1914 à 1917. Introduction de Nicolas Mietton, dont certains éléments sont repris ci-dessus.

Почесні звання та нагороди[ред.ред. код]

Постать у літературі[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Ferro Marc. The Russian Revolution of February 1917. Englewood Cliffs: Prentice Hall, 1972. P. 213—214.
  • Neagu Djuvara, Între Orient şi Occident. Ţările române la începutul epocii moderne, Humanitas publishing house, Bucharest, 1995. P. 131—132


Примітки[ред.ред. код]

  1. Nom donné aux Grecs habitant le quartier du Phanar à Constantinople
  2. Дипломатически представители на Франция в България
  3. МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ СОЮЗНИМИ ДЕРЖАВАМИ І ТУРЕЧЧИНОЮ, ПІДПИСАНИЙ В СЕВРІ 10-ГО СЕРПНЯ 1920 РОКУ Г. Жоржа Моріса Палеолога, Посла Франції, Генерального Секретаря Міністерства Закордонних справ

Посилання[ред.ред. код]