Жуковський Герман Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жуковський Герман Леонтійович
Основна інформація
Дата народження 13 листопада 1913(1913-11-13)
Місце народження Радзивилів, Кременецький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Дата смерті 15 березня 1976(1976-03-15)[1] (62 роки)
Місце смерті Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР
Професії композитор, кінокомпозитор
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Інструменти фортепіано
Жанри опера і Кантата
Заклад Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
орден Леніна орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Сталінська премія 2 ступеня народний артист УРСР Заслужений артист України Сталінська премія Заслужений діяч мистецтв України заслужений діяч мистецтв УРСР

Ге́рман Лео́нтійович Жуко́вський (* 31 жовтня (13 листопада за новим стилем) 1913, місто Радивилів, нині Рівненської області — † 13 березня 1976, Київ) — український композитор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1958). Народний артист УРСР (1973).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї ротмістра 18-ї прикордонної Волинської бригади Леонтія Михайловича Жуковського і дочки купця другої ґільдії Анни Іванівни Шамраєвої.

Закінчив Київську консерваторію: 1937 року — по класу фортепіаноКостянтина Михайлова), 1941 року — по класу композиції (у Льва Ревуцького).

У вересні 1941 року потрапив у полон, але згодом втік звідти.

1942—1943 років працював піаністом та диригентом Полтавського музично-драматичного театру.

1943—1944 років працював у Кам'янець-Подільському музично-драматичному театрі.

Одночасно був зв'язківцем партизанського загону ім. Боженка.

З березня 1944 року продовжив службу в Червоній армії, де був художнім керівником ансамблю пісні і танцю.[2]

У 1951—1958 роках викладав у Київській консерваторії.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Віолетта Багмет — співачка (сопрано). У 1942-1943 роках — солістка Полтавського, 1943-1944 роках — Кам'янець-Подільського музично-драматичних театрів. Після війни — лібретист опер свого чоловіка.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Ім'я Германа Жуковського присвоєно Радивилівській дитячій школі мистецтв на Рівненщині і вулиці в Радивилові (колишня П. Козланюка). Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури та інформаційної політики України, Національна академія педагогічних наук України, Інститут проблем виховання НАПН України регулярно проводять Всеукраїнські конкурси молодих виконавців імені Германа Жуковського.

Твори[ред. | ред. код]

Автор дев'яти опер, серед яких:

  • «Марина» (1939),
  • «Честь» (1947),
  • «Від щирого серця» (1951),
  • «Перша весна» (1960).

Інші твори:

  • моноопера «Дружина солдата» (1967),
  • балети:
    • «Ростислава» (1956),
    • «Лісова пісня» (1961),
    • «Дівчина і Смерть» (1971);
  • 10 кантат,
  • хорова симфонія «Живи і пам'ятай» (1976),
  • твори для симфонічного оркестру, для інструментів з оркестром,
  • камерно-інструментальні, хорова, вокальні твори,
  • музика до кінофільмів, зокрема:

Нагороди і премії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]