Жульєн Грін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жульєн Грін
Julien Green
Julian Green.jpg
Фотопортрет Жульєна Гріна, зроблений Карлом ван Вехтеном (1933)
Дата народження: 6 вересня 1900(1900-09-06)
Місце народження: Париж
Дата смерті: 30 серпня 1998(1998-08-30) (97 років)
Місце смерті: Париж
Мова творів: французька мова, англійська мова
Рід діяльності: письменник
Нагороди:

Велика національна літературна премія (1966). Велика літературна премія Французької Академії (1970).

Жульєн Грін, власне Джуліан Гартрідж Грін (фр. Julien Green, англ. Julian Hartridge Green, 6 вересня 1900, Париж-30 серпня 1998, там само) - французький письменник американського походження.

Біографія[ред.ред. код]

Молодший з восьми дітей батьків-американців протестантського віросповідання, виріс у Парижі. Після смерті вкрай набожної матері в 1916 році разом з батьком та сестрами перейшов до католицизму. Брав участь у Першій світовій війні, демобілізований в 1919. У 1919-1922 роках навчався у Вірджинському університеті. Після повернення до Франції зайнявся літературою, дебютував 1924 року «Памфлетом проти католиків Франції».

1940 року, після поразки Франції, переїхав до США. У роки Другої світової війни служив в Американському бюро військової інформації, виступав на «Голосі Америки», де разом з ним працювали Андре Бретон і Юл Бріннер. Написав англійською книгу «Спогади про щасливі дні» (1942), пізніше кілька своїх франкомовних книг переклав англійською, в тому числі - за допомогою сестри, письменниці Енн Грін (1891-1979). Після війни знову повернувся до Франції.

Хоча Жульєн Грін основну частину життя прожив у Франції та послуговувався як письменник переважно французькою мовою, він ніколи не мав французького громадянства: пропозицію про натуралізацію Жоржа Помпіду в 1972 році письменник відхилив.

Прийомний батько письменника Еріка Журдана.

За власним бажанням похований після смерті у церкві святого Егідія в Клагенфурті.

Творчість[ред.ред. код]

Автор новел, драм і романів, декілька з яких здобули визнання критики та публіки («Адрієнна Мезюра», 1927; «Мандрівник по Землі», 1927; «Левіафан», 1929; «Уламки», 1932, та ін.). Жульєн Грін насамперед відомий як автор багатотомного щоденника, який вів протягом усього дорослого життя (1928-1998, 18 томів). На нові книги письменника прихильно відгукувалися Вальтер Беньямін, Герман Гессе, Хорхе Луїс Борхес, його «Щоденник» високо цінував Чоран. Гострота психологічного аналізу в романі Гріна «Будь я на вашому місці» (1947) привернула увагу Мелані Кляйн. Кілька творів письменника екранізовані.

Українські переклади[ред.ред. код]

  • Грін Жюльєн. Брат Франциск / Галина Чернієнко (пер.з фр.). — К. : Юніверс, 2006. — 296с. — (Серія). — Бібліогр.: с. 288-291. — ISBN 966-8118-35-9.

Переклад Брата Франциска відзначено Премією Григорія Сковороди.

Визнання[ред.ред. код]

Велика національна літературна премія (1966). Велика літературна премія Французької Академії (1970). Перший не-француз, обраний до Французької Академії (1971). Премія Грінцане Кавур (1991) та ін нагороди.

Твори[ред.ред. код]

  • Щоденник / Journal (у 19 томах, 1919-1998), Plon, Le Seuil, Fayard, Paris, 1938-2001.
  • Памфлет проти католиків Франції / Pamphlet contre les catholiques de France, (під псевдонімом Теофіль Делапорт), impr. de Darantière, Dijon, 1924.
  • Mont-Cinère (roman), Plon-Nourrit et Cie, Paris, 1926.
  • Adrienne Mesurat (roman), Plon, Paris, 1927.
  • Ключі смерті / Les Clefs de la mort, La Pléiade, Paris, 1927.
  • Англійська сюїта / Suite anglaise, Les Cahiers de Paris, Paris, 1927.
  • Мандрівник на землі / Le Voyageur sur la terre, éditions de la Nouvelle Revue française, Paris, 1927.
  • Léviathan (roman), Plon, Paris, 1929.
  • Інший сон / L'autre sommeil (roman), Gallimard, Paris, 1931.
  • Уламки / Épaves (roman), Plon, Paris, 1932.
  • Le Visionnaire (roman), Plon, Paris, 1934.
  • Північ / Minuit (roman), Plon, Paris, 1936.
  • Les Années faciles (1926-1934) (journal I), Plon, Paris, 1938.
  • Derniers beaux jours (1935-1939) (journal II), Plon, Paris, 1939.
  • Varouna (roman), Plon, Paris, 1940.
  • Memories of Happy Days ("Souvenirs des jours heureux"), en anglais, 1942
  • Devant la porte sombre (1940-1943) (journal III), Plon, Paris, 1946.
  • Si j'étais vous (roman), Plon, Paris, 1947.
  • L'Œil de l'ouragan (1943-1945) (journal IV), Plon, Paris, 1949.
  • Moïra (roman), Plon, Paris, 1950.
  • Le Revenant (1946-1950) (journal V), Plon, Paris, 1951.
  • Sud (théâtre), théâtre de l'Athénée, Paris, 1953.
  • L'Ennemi (théâtre), théâtre des Bouffes-Parisiens, Paris, 1954.
  • Le Miroir intérieur (1950-1954) (journal VI), Plon, Paris, 1955.
  • Le Malfaiteur (roman), Plon, Paris, 1956.
  • L'Ombre (théâtre), théâtre Antoine, Paris, 1956.
  • Le bel aujourd'hui (1955-1958) (journal VII), Plon, Paris, 1958.
  • Chaque Homme dans sa nuit (roman), Plon, Paris, 1960.
  • Partir avant le jour (autobiographie, 1900-1916), Grasset, Paris, 1963.
  • Mille Chemins ouverts (autobiographie, 1916-1919), Grasset, Paris, 1964.
  • Terre lointaine (autobiographie, 1919-1922), Grasset, Paris, 1966.
  • Vers l'invisible (1958-1967) (journal VIII), Plon, Paris, 1967.
  • L'Autre (roman), Plon, Paris, 1971.
  • Ce qui reste du jour (1966-1972) (journal IX), Plon, Paris, 1972.
  • Jeunesse (autobiographie), Plon, Paris, 1974.
  • La Nuit des fantômes, Plon, Paris, 1976.
  • La Bouteille à la mer (1972-1976) (journal X), Plon, Paris, 1976.
  • Le mauvais lieu (roman), Plon, Paris, 1977.
  • Ce qu'il faut d'amour à l'homme (essai), Plon, Paris, 1978.
  • Demain n'existe pas (théâtre), 1979.
  • L'automate (théâtre), 1979-1980.
  • La Terre est si belle... (1976-1978) (journal XI), Le Seuil, Paris, 1982.
  • Frère François, Le Seuil, Paris, 1983.
  • La Lumière du monde (1978-1981) (journal XII), Le Seuil, Paris, 1983.
  • Paris, Champ Vallon, Paris, 1984.
  • Le Langage et son double, Éditions de la Différence, Paris, 1985.
  • Villes, Éditions de la Différence, Paris, 1985.
  • Jeunes Années, autobiographie en 4 volumes, 1985.
  • Les Pays lointains (roman, Dixie I), Le Seuil, Paris, 1987.
  • L'Arc-en-ciel (1981-1984) (journal XIII), Le Seuil, Paris, 1988.
  • Les Étoiles du sud (roman, Dixie II), Le Seuil, Paris, 1989.
  • Liberté chérie, Le Seuil, Paris, 1989.
  • L'Expatrié (1984-1990) (journal XIV), Le Seuil, Paris, 1990.
  • L'Homme et son ombre, Le Seuil, Paris, 1991.
  • Ralph et la quatrième dimension, Flammarion, Paris, 1991.
  • L'Avenir n'est à personne (1990-1992) (journal XV), Fayard, Paris, 1993.
  • On est si sérieux quand on a 19 ans (journal 1919-1924), Fayard, Paris, 1993.
  • L'étudiant roux (théâtre), 1993.
  • Dixie (roman, Dixie III), Le Seuil, Paris, 1994.
  • Dionysos Édition originale,7 eaux-fortes de Robert Clévier. 70 pages. Fayard-L’Atelier Contemporain,1994.
  • Pourquoi suis-je moi ? (1993-1996) (journal XVI), Fayard, Paris, 1996.
  • Dionysos ou La chasse aventureuse : poème en prose, Fayard, Paris, 1997.
  • Безсмертна молодість / Jeunesse immortelle (essai), Gallimard, Paris, 1998.
  • En avant par-dessus les tombes (1996-1997) (journal XVII), Fayard, Paris, 2001.
  • Le grand large du soir (1997-1998) (journal XVIII), Flammarion, Paris, 2006.
  • Спогади щасливих днів / Souvenirs des jours heureux, Flammarion, Paris, 2007.
  • Невідомий та інші оповідання / L'Inconnu et autres récits, Fayard, Paris, 2008.

Література[ред.ред. код]

  • Carole Auroy, Julien Green, le miroir en éclats : étude sur l'autobiographie, les éditions du Cerf, Paris, 2000.
  • Philippe Derivière, Julien Green, les chemins de l'errance, Talus d'approche, Paris, 1994.
  • Marc Eigeldinger, Julien Green et la tentation de l'irréel, Éditions des Portes de France, Paris, 1947.
  • Yves Floucat, Julien Green et Jacques Maritain. L'amour du vrai et la fidélité du cœur, Paris, Éditions Pierre Téqui, 1997.
  • Jean-Claude Joye, Julien Green et le monde de la fatalité, Arnaud Druck, Berne, 1964.
  • Mélanie Klein, "L'identification" (Sur un roman de Julien Green : Si j'étais vous). in "Envie et gratitude". Paris, Gallimard-Tel, 1978, (ISBN 2-07-029780-2)
  • Michael O'Dwyer, Julien Green: A Critical Study, Four Courts Press, Dublin, 1997, (ISBN 1-85182-275-5)
  • Annette Tamuly, Julien Green à la recherche du réel : approche phénoménologique, Naaman, Sherbrooke (Canada), 1976.
  • Wolfgang Matz, Julien Green, le siècle et son ombre. Traduit de l'allemand. Gallimard-Arcades, 1998.
  • Louis-Henri Parias, Julien Green, corps et âme. Fayard, 1994
  • Valérie Catelain, Julien Green et la voie initiatique. Le Cri, 2005.
  • Anne Green, Mes jours évanouis, Le livre de poche.

Посилання[ред.ред. код]