Жуль-Елі Делоне
| Жуль-Елі Делоне | |
| Jules-Élie Delaunay | |
 автопортрет |
|
| Ім'я при народженні | Jules-Élie Delaunay |
|---|---|
| Дата народження | 13 червня 1828 |
| Місце народження | Нант, Франція |
| Дата смерті | 5 вересня 1891 (63 роки) |
| Національність | француз |
| Громадянство |  Франція |
| Жанр | живопис |
| Напрямок | реалізм, академізм |
| Роки творчості | 1848 — 1890 рр. |
| Твори | картини на біблійні сюжети, стінописи в Парижі, в останні роки - переважно портрети. |
Жу́ль-Елі Делоне́ ( фр. Jules-Élie Delaunay 13 червня, 1828, Нант — 5 вересня, 1891) — французький художник 19 ст. Створював картини на біблійні сюжети, стінописи в Парижі, в останні роки - переважно портрети.
Зміст |
Життєпис[ред.]
Народився в місті Нант. Став учнем Школи красних мистецтв в Парижі 1748 року, де опановував художню майстерність. Його вчителі - Іпполіт Фландрін ( 1809—1864) та Луї Ламот (1822—1869). Неодноразово брав участь в конкурсах на Римську премію, що надавала право на перебування в Французькій академії в Римі ( в минулому римська віллі Медічі ) для удосконалення майстерності. Премію виборов лише в 1856 році.
По перебуванню в Римі повернувся в Париж, де працював як художник монументаліст. Отримував замови від церковних очільників на картини біблійної тематики і стінописи, серед яких твори в церкві Св. Трійці, в церкві Св.Женевьєви тощо. Мав художню манеру, наближену до творів Рафаеля Санті і Домініка Енгра, але скеровану в бік більших теплоти чи драматизму на відміну від холодного, поміркованого в релігійних творах Енгра («Іксіон падає в ад»,1876 ). Еклектична художня манера митця розцінювалась як схвальна і художник, як слухняний і лояльний до влади, отримав замову від буржуазного уряду на створення стінописів в Опері Гарньє ( «Алегорія перного співу»).
Не мав нічого спільного із бунтівними на той час Густавом Курбе ( що пізніше здався на милість буржуазних смаків ) чи Едуаром Мане. Його обрали членом Академії красних мистецтв 1879 року. А з 1889 року він працював в Школі красних мистецтв.
В останні роки життя працював переважно як портретист.Помер в Парижі.
Вибрані твори[ред.]
.jpg)
- «Евхаристія» ( або «Причастя апостолів»)
- «Повернення Товії в будинок батьків»
- «Поетеса Сафо цілує власну ліру»
- «Автопортрет»
- «Заколот Брута »
- «Смерть німфи Гесперії »
- «Чума в Римі», 1869
- «Смерть кентавра Несса », 1870
- «Діана», 1872
- «Тріумф Давіда», 1874
- «Портрет Ернеста Лігов'є»,1874
- «Іксіон падає в ад»,1876
- стінопис «Алегорія перного співу» (або «Тріумф співу»), Опера Гарньє
- стінопис в ратуші Парижа
- стінопис в церкві Св. Трійці, Париж
- стінопис в Пантеоні «Св. Женевьєва та завойовник Атілла»
- «Портрет мадам Жорж Бізе», 1878
- «Портрет мадам Жорж Гвар»
- «Мадемуазель Стефанія Брюссе»
- «Портрет Жана-Луї Тангі»
Портрети роботи Делоне[ред.]
Джерела[ред.]
- Exposition Virtuelle d'oeuvres de Jules-Elie Delaunay issues de la collection du Musée des Beaux-arts de Nantes (фр)
- Jules-Élie Delaunay sur Artcyclopedia (англ)
- Les peintures de Jules-Élie Delaunay à l'Opéra Garnier (фр)
Посилання[ред.]
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Жуль-Елі Делоне
Див. також[ред.]
 |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
|
