Жуль-Елі Делоне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жуль-Елі Делоне
Jules-Élie Delaunay
Jules-elie delaunay autoprtrait.jpg
автопортрет
Ім'я при народженні Jules-Élie Delaunay
Дата народження 13 червня 1828(1828-06-13)
Місце народження Нант, Франція
Дата смерті 5 вересня 1891(1891-09-05) (63 роки)
Національність француз
Громадянство Франція Франція
Жанр живопис
Напрямок реалізм, академізм
Роки творчості 1848 — 1890 рр.
Твори картини на біблійні сюжети, стінописи в Парижі, в останні роки - переважно портрети.

Жу́ль-Елі Делоне́ ( фр. Jules-Élie Delaunay 13 червня, 1828, Нант — 5 вересня, 1891) — французький художник 19 ст. Створював картини на біблійні сюжети, стінописи в Парижі, в останні роки - переважно портрети.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в місті Нант. Став учнем Школи красних мистецтв в Парижі 1748 року, де опановував художню майстерність. Його вчителі - Іпполіт Фландрін ( 1809—1864) та Луї Ламот (1822—1869). Неодноразово брав участь в конкурсах на Римську премію, що надавала право на перебування в Французькій академії в Римі ( в минулому римська віллі Медічі ) для удосконалення майстерності. Премію виборов лише в 1856 році.

«Іксіон падає в ад», 1876, Музей образотворчих мистецтв (Нант).

По перебуванню в Римі повернувся в Париж, де працював як художник монументаліст. Отримував замови від церковних очільників на картини біблійної тематики і стінописи, серед яких твори в церкві Св. Трійці, в церкві Св.Женевьєви тощо. Мав художню манеру, наближену до творів Рафаеля Санті і Домініка Енгра, але скеровану в бік більших теплоти чи драматизму на відміну від холодного, поміркованого в релігійних творах Енгра («Іксіон падає в ад»,1876 ). Еклектична художня манера митця розцінювалась як схвальна і художник, як слухняний і лояльний до влади, отримав замову від буржуазного уряду на створення стінописів в Опері Гарньє ( «Алегорія перного співу»).

Не мав нічого спільного із бунтівними на той час Густавом Курбе ( що пізніше здався на милість буржуазних смаків ) чи Едуаром Мане. Його обрали членом Академії красних мистецтв 1879 року. А з 1889 року він працював в Школі красних мистецтв.

В останні роки життя працював переважно як портретист.Помер в Парижі.

Вибрані твори[ред.ред. код]

«Портрет мадам Жорж Бізе», 1878, Музей д'Орсе, Париж.
  • «Евхаристія» ( або «Причастя апостолів»)
  • «Повернення Товії в будинок батьків»
  • «Поетеса Сафо цілує власну ліру»
  • «Автопортрет»
  • «Заколот Брута »
  • «Смерть німфи Гесперії »
  • «Чума в Римі», 1869
  • «Смерть кентавра Несса », 1870
  • «Діана», 1872
  • «Тріумф Давіда», 1874
  • «Портрет Ернеста Лігов'є»,1874
  • «Іксіон падає в ад»,1876
  • стінопис «Алегорія перного співу» (або «Тріумф співу»), Опера Гарньє
  • стінопис в ратуші Парижа
  • стінопис в церкві Св. Трійці, Париж
  • стінопис в Пантеоні «Св. Женевьєва та завойовник Атілла»
  • «Портрет мадам Жорж Бізе», 1878
  • «Портрет мадам Жорж Гвар»
  • «Мадемуазель Стефанія Брюссе»
  • «Портрет Жана-Луї Тангі»

Портрети роботи Делоне[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]