Журналістика

Журналі́стика — діяльність, яка полягає в зборі, осмисленні й оприлюдненні за допомогою засобів масової інформації повідомлень про події, людей або проблеми.

Під журналістикою розуміють також практику збору, інтерпретації інформації про події, теми і тенденції сучасного життя, її уявлення в різних жанрах і формах, і подальшого розповсюдження на масову аудиторію.

Журналістика інституційно є частиною полісистеми засобів масової інформації, тобто входить у багатофункціональні інститути суспільства, такі, як: преса, телебачення, радіо, інтернет та ін.

З точки зору суспільних інтересів, журналістика адаптує частину науково-практичного знання даних груп для сприйняття масовою свідомістю з метою прийняття іншими соціальними групами моделей поведінки, ідеології (культури, моралі, етики, естетики) та способів розвитку.

Частина дослідників вважає, що існують два основних напрямки журналістики — журналістика дослідження і журналістика розслідування. Журналіст дослідник, як правило працює з відкритими (доступними) джерелами інформації, в розслідуванні журналіст вторгається в область закритої (не доступної) інформації. Відповідно методики роботи в тому й іншому напрямках різні. У демократичних країнах журналістів-розслідувачів прийнято називати «ланцюговими псами демократії», або «розгрібачами бруду». Слід зазначити, що біполярний підхід до напрямів журналістики сьогодні заперечується і визнається спрощеним.

Журналістика як наука — система художніх, культурологічних, історичних, соціологічних та ін дисциплін, що охоплює повний цикл створення і управління практичною журналістикою в суспільстві, її впливу на зміни суспільних процесів.

Слово журналістика введено в російську мову Миколою Польовим. Людину, що професійно займається журналістикою, прийнято називати журналістом.

Структура

Журналістика включає:

• Систему творів, підготовлених у певних жанрах і формах для розміщення у засобах масової інформації;
• Комунікаційний інститут суспільства, який організаційно складається із мережі профільних установ;
• Сукупність творчих професій, необхідних для збирання, відбору, опрацювання, творення, розповсюдження соціальної інформації масовій аудиторії.
• Спеціальні носії соціально-масової інформації (преса, телебачення, радіо, Інтернет).

ТИПИ ЖУРНАЛІСТИКИ: цифрова, паперова, зображально-звукова, звукова, зображальна (комбінована).

Категорії журналістики:

• Конвергентна журналістика
• Мультимедійна журналістика
• Комп'ютерна журналістика

Види журналістики:

• пресова (газетно-журнальна) (газети, журнали, бюлетені, альманахи)
• телевізійна (канали, програми, передачі, фільми, інше)
• радійна (канали, програми, передачі, інше)
• інтернетна (інтернет-видання, інтернет-версія видання, сайт-видання, інше)

громадянська журналістика (новий підвид інтернетної журн-ки, де репортером може стати будь-хто, хто розміщує суспільно-важливу інформацію в своєму блозі, публічному відео- чи фотосервері, профілі в соціальних мережах)

• агентська (для інформаційних агентств)
• фотографічна (таблоїди тощо)
• кінематографічна (кіноканал, кінохроніка, кіножурнал, кінопрограма тощо)

Тематичні спеціалізації журналістики:

• соціальна журналістика;
• політична журналістика;
• ділова журналістика;
• комерційна;
• некомерційна;
• міжнародна журналістика;
• аграрна журналістика;
• спортивна журналістика;
• наукова журналістика;
• правнича журналістика;
• медична журналістика;
• релігійна;
• інша галузева журналістика

Аудиторні спеціалізації журналістики:

• Жіноча
• Чоловіча
• Молодіжна
• Дитяча
• Пенсіонерська

Класифікація

Журналістику можна поділити на:

• професійну (яку виконують журналісти) і непрофесійну;
• пресову (для газет і журналів), агентську (для інформаційних агенцій), фото, радіо, телевізійну та Інтернет журналістику;
• комерційну (спрямовану на отримання прибутків власниками медій) і некомерційну (для громадських, державних і релігійних організацій);
• місцеву, загальнонаціональну і міжнародну;
• політичну, економічну, спортивну, культурну й іншу соціальну

Історія журналістики

Корінням журналістика йде до протожурналістики. Політичну інформацію в Середньовіччя доставляли глашатаї, герольди, кур'єри та вісники, які зачитували укази, реляції і рескрипти, іноді з авторськими коментарями. Почасти тому в сучасній журналістиці назви газет і журналів нагадують про цих гінців: «Кур'єр ЮНЕСКО», Daily Herald (герольд), «Московський вісник», Chicago Tribune (трибуна — місце для промов), " Форум "(площа в Римі, де проходила агора — народне зібрання) і т. д.

Relation aller Fürnemmen und gedenckwürdigen Historien, опублікована в 1605 у в Страсбургзі і вважається першою газетою. Першим успішним щоденним виданням англійською мовою була британська газетаThe Daily Courant, яку бачив світ з 1702 по 1735 ий. З часом преса оформилася як впливовий соціальний інструмент під титулом Четверта влада .

Професійні якості: • комунікабельність • активна життєва позиція • креативне мислення • лаконічність у формулюванні думок • стійкість до стресів, готовність до безсторонніх і часом небезпечних ситуацій • почуття стилю; • екстрим (професія визнана однією з найнебезпечніших у світі).

Журналістика та наука

Незважаючи на те, що немає науки журналістика, багато вищих навчальних закладів (ВНЗ) різних країн готують журналістів і вивчають журналістику як соціальне явище. Разом з тим, дуже багато професійних журналістів ніколи спеціально журналістиці не навчалися.

У ВНЗ навчальний процес для журналістів багато в чому схожий з підготовкою філологів, але викладаються і специфічні дисципліни. В Україні широко відомий Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Факультети журналістики є у Львівському, Харківському, Полтавському, Запорізькому університетах.

Медіаекономіка та економіка ЗМІ

Основним джерелом доходу більшості ЗМІ є розміщення рекламних та інших комерційних матеріалів. Поширюючи тексти і рекламу, мас-медіа стають одночасно і інструментом, що стимулює споживання, і важливим каналом інформації про нові товари і послуги. Інформація, яка поширюється через різні комунікаційні канали, такі як друкована преса, телебачення і радіомовлення, просування медіа у комунікаційних мережах, таких як мобільний зв'язок та інтернет, стають джерелом отримання доходів, і можуть бути розглянуті як особливий сектор економіки.

У сучасному суспільстві, однак, сама інформація найчастіше виявляється товаром. Цим обумовлено існування великої кількості ЗМІ, не містять рекламних матеріалів, а повністю фінансуються різними організаціями, урядами, громадськими об'єднаннями та рухами.

Жанри журналістики

Існує жанрове різноманіття:

1.Інформаційні хроніка, інформація, розширена інформація, замітка, інтерв'ю, звіт, репортаж, спеціальний репортаж, прес-опитування та ін.

2.Аналітичні кореспонденція, коментар, стаття, лист, рецензія, бесіда, експеримент, рейтинг, огляд, мемуари та ін.

3.Художньо-публіцистичні замальовка, есе, нарис, пасквіль, фейлетон, памфлет, історія, некролог і ін.

4.Шоу-жанр гри, конкурси, реаліті-шоу і ін.

Журналістика як професія передбачає спеціалізацію.

Див. також

• Українські ЗМІ
• Радіо
• Преса
• Телебачення
• Музей новин

Наука про журналістику називається Журналістикознавство і досліджує проблеми журналістської діяльності, творчості, ЗМІ і т. д.

Література

• Вайшенберг З. Новинна журналістика. — К.:Академія Української преси. — 2004.
• Ла Рош Вальтер фон. Вступ до практичної журналістики. — К.:Академія Української преси. — 2004.
• Вартанова Е. Л. Медиаэкономика зарубежных стран. — М.:Аспект Пресс, 2003.
• Ворошилов В. В. Журналистика. — Спб.:Издательство Михайлова. −2000.
• Михайлов С.А Журналистика Соединенных Штатов Америки. — Спб.:Издательство Михайлова. — 2004.