Жіль-Марі Опенордт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жіль-Марі Опенор
Gilles Marie Oppenordt
Title page of the Grand Oppenord 1710 - Kalnein 1995 p49.jpg
Дата народження 1672
Місце народження Париж
Дата смерті 1742
Місце смерті Париж
Працював у містах Париж, Рим, Ам'єн
Архітектурний стиль пізнє бароко, рококо
Жіль-Марі Опенор у ВікіСховищі

Жіль-Марі́ Опено́рдт (фр. Gilles-Marie Oppenord) (1672, Париж — †1742) — французький архітектор, дизайнер інтер'єрів і художник, один із засновників стилю французького рококо.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Парижі. Батько ( Олександр-Жан Опенор ) походив з Нідерландів і був меблярем. Разом із декількома голландцями він емігрував у Францію в надії заробити та влаштуватися краще, ніж на батьківшині. 1679 Олександр-Жан Опенор натуралізувався у Франції,коли почав працювати на Королівській мануфактурі гобеленів, де також виробляли і меблі. 1684 року батькові, як непоганому мебляреві, надали житло в спорожнілому палаці Лувр, приміщення якого використовували як гуртожиток для художників і ремісників королівських мануфактур.

Освіта та італійський період[ред.ред. код]

Ще підлітком його влаштували в майстерню архітектора Жуля Ардуена-Мансара (1646—1708).


1692 року Жіля-Марі відправии до Риму вивчати мистецтво і вдосконалювати власну майстерність. Перебування в Римі розтяглося на майже вісім років. Перебування в Італії використав не стільки для вивчення залишків античних споруд Стародавнього Риму, скільки для знайомства з досвідом римських майстрів бароко, Лоренцо Берніні та Франческо Борроміні. 1699 року він повернувся в Париж.

Праця у Франції[ред.ред. код]

Ситуація з замовами в Парижі виявилась досить складною. Королівські замови, якими заробляла на життя армія французьких митців-академіків, невпинно скорочувались. При наявності великої кількості обдарованих архітекторів, декораторів, художників і садівників і скороченні державних замов — зростала конкуренція. Жіль-Марі Опенор опиняється по-за Королівською академією. Починається період праці за приватними замовами. Серед ранніх творів митця — декор головного вівтаря в церкві Сен-Жермен-де-Пре ( не збережений ). На молодого митця звернув увагу герцог Орлеанський, котрий невдовзі став регентом при малолітньому королі. Згодом він отримав посаду першого архітектора регента, герцога Орлеанського. Жіль-Марі багато працював як декоратор і дизайнер інтер'єрів ( в Отель де Помпон, в Пале-Рояль, в церкві Сен-Сюльпіс в Парижі). Він — автор проекту палацової оранжереї для П'єра Кроза в Монморансі.

Мала завантаженість як архітектора спонукала до теоретичних праць і того, що пізніше отримає назву паперова архітектура. Було оприлюдено два видання з малюнками і проектами архітектора, котрі отримали назви « Великий Опенор » та « Малий Опенор ».


Учнем Жіля-Марі був архітектор Жан-Франсуа де Кювільє (1695-1768), котрий уславився працею в резиденії міста Мюнхен.

Джерела[ред.ред. код]

  • Destailleur, Recueil d'estampes, Paris, 1863 ; Idem, Notices sur quelques artistes français, Paris, 1863.
  • Lance, Dictionnaire des architectes français, Paris, 1873.
  • Daniel Rabreau, « L'Opéra du Mont Olympe en 1734, à propos d'un projet de Gilles-Marie Oppenord », in Rameau en Auvergne, Recueil d'études établi et présenté par Jean-Louis Jam, Clermont-Ferrand, 1986, P., pl. IV-XXVIII.

Див. також[ред.ред. код]