Жінки-художниці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Автопортрет художниці Лабіль-Гійяр з двома ученицями.1785 рік

Жінки художниці — неповний перелік жінок художниць за країною і вказівкою років життя.

Зміст

Трохи історії [ред.]

Геррада Ландсбергська, мініатюра «Сім вільних мистецтв»

Жінки залучались до різновидів мистецтва у різних народів і в різні епохи. Ставлення до цьго завжди було різним — від обурення і заборони до схвалення і визнання. Образ жінки завжди був присутнім в творах митців чоловіків — у чорнофігурному вазопису, в скульптурі, в живопису, в графічних творах. Але самим жінкам цього було мало. І вони теж бралися за глину, за пензлі, за знаряддя скульптора. Природня необхідність народжування дітей і їх виховання спонукала проводити більше часу в оселях — від печер до хижок чи палаців. Вільний час і став часом, відведеним для мистецтва — гончарства, ткацтва, створення одягу, живопису, графікі тощо.

Римський письменник Пліній Старший (23 або 24 Комо, Північна Італія—†79) створив, можлитво, перший перелік жінок художниць в европейській історії, назвавши художниць Стародавньої Греції — Олімпію, Тімарете, Ейрену, Каліпсо, Арістарете тощо.

В Західній Європі Середньовіччя взагалі вважають кращим часом для творів жінок майстринь, серед яких художниці- мініатюристки, майстри килимарства, ткацтва, вишивки, навіть майстрині тинькування храмових стін.

Умовність розподілу [ред.]

Умовність розподілу на суто чоловічі і суто жіночі заняття легко перетиналась як жінками, так і чоловіками. Це було майже у всіх галузях дійсності і мистецтва. Тому в історії знайшлося місце для чоловіків і жінок вояків, чоловіків і жінок піратів, чоловіків і жінок художників і скульпторів. Є дані, що в'язання як мистецтво-винахід чоловіків. В'язанням і зараз залюбки займаються чоловіки в Британії чи Естонії, ніяк не втрачаючи чоловічих ознак. Те ж саме з килимарством, ткацтвом. Ще в 19 столітті чоловік ткач був буденністю і став героєм полотен Ван Гога. А чоловік, зайнятий вишиванням, в Росії викличе обурення, бо натовп відніс цю галузь до суто жіночих занять. У В'єтнамі створення картин вишиванням — часто ремісло чоловіків, і це не викликає обурень. Там інша умовність розподілу, ніж в Росії.

Панівні ідеї епохи [ред.]

Художниця Катерина ван Хемессен. Базель, музей мистецтв.

Панівні ідеї епохи часто рекрутують в лави своїх прихильників як жінок, так і чоловіків. В добу відродження В Італії і Нідерландах 16 століття фах художника став занадто престижним. Саме в цих країнах ми бачимо велику кількість майстрів пензля, чоловіків більше, але й жінок. Дочка нідерландського художника Герхарда Хоренбоута — Сусанна- самотужки опанувала малювання так добре, що викликала захоплення у гостя — Альбрехта Дюрера. І Дюрер купує декілька робіт — не батька, а Сусанни, жінки художниці.

Бароко, караваджизм, класицизм… [ред.]

Підозріле ставлення до жінки жудожниці з боку чоловіків закрило шлях до мистецтва багатьом жінкам. Відкинути обмеження і умовності вдавалося одиницям, бо для жінок закривали шляхи в новостворені академії мистецтв чи художні школи. Але жінки — (могутні особистості) перетинали і заборони, і забобони. В добу бароко привабливість караваджизму була такою великою, що серед караваджистів почесне місце посіла Артемісія Джентілєскі. Непоганими портретистками цієї доби були Софонісба Ангішола, Луїза Голландіна тощо.

У Франції 18 століття працює ціла низка цікавих майстринь — від Розальби Кар'єри до Віже-Лебрен, Лабіль-Гійяр і майстринь ампіру.

Паула Модерзон-Беккер, Німеччина, 19 ст. [ред.]

Народилась в Дрездені у 1876 р. Художнє навчання почала отримувати в приватній художній школі міста Берлін.Могутня особистість, Паула сама покинула школу, бо навчання в ній визнала поганим. Сама їде до колонії художників на північ Німеччини у Ворпсвед. Одруження з художником Модерзоном зробило її прізвище подвійним. Модерзон дістав визнання при житті, Паула — ні. Мистецтвознавці переоцінили твори Паули в 20 столітті, які вважають більш довершеними, ніж твори її чоловіка — Модерзона.

А мистецтво Німеччини без творів Кете Кольвіц (1867—1945)взагалі неможливо уявити, бо за мистецькими якостями вона випередила багатьох німецьких художників чоловіків.

Фландрія [ред.]

Голландія [ред.]

  • Юдит Лейстер ( 1609—1660 )
  • Марія ван Остервійк ( 1630—1693 )
  • Рейчел Рюйш ( 1664—1750)
  • Анна Марія Схюрман ( 1607—1678 )
  • Алеіда Волфсен ( 1648—1690 )
  • Магдалена ван дер Пассе ( 1600—1638 ), художниця-графік
  • Сусанна ван Стенвейк ( бл. 1580—1653 )
  • Марія де Вільде (1682—1729), жінка-гравер, музикантша, автор театральних драм
  • Рахел Рюйш (1664 — 1750), майстер квіткових натюрмортів, дочка доктора Фредеріка Рюйша.

Італія [ред.]

Лавінія Фонтана, автопортрет, тондо. Уффіці, Флоренція.

Мексика [ред.]

Фріда Кало

Німеччина [ред.]

Росія [ред.]

Єлизавета Кругликова

Сполучені Штати Америки [ред.]

  • Бабуся Мозес (1860—1961)
  • Мари Кассат (1844—1926)

Україна [ред.]

Франція [ред.]

Анна Вальє Косте

Жінки скульптори [ред.]

Худ. Фрідріх Каульбах. « Скульпторша Елізабет Ней », 1860 рік

Посилання [ред.]

Джерела [ред.]