Жінки-художниці
Жінки художниці — неповний перелік жінок художниць за країною і вказівкою років життя.
Зміст |
Трохи історії [ред.]
Жінки залучались до різновидів мистецтва у різних народів і в різні епохи. Ставлення до цьго завжди було різним — від обурення і заборони до схвалення і визнання. Образ жінки завжди був присутнім в творах митців чоловіків — у чорнофігурному вазопису, в скульптурі, в живопису, в графічних творах. Але самим жінкам цього було мало. І вони теж бралися за глину, за пензлі, за знаряддя скульптора. Природня необхідність народжування дітей і їх виховання спонукала проводити більше часу в оселях — від печер до хижок чи палаців. Вільний час і став часом, відведеним для мистецтва — гончарства, ткацтва, створення одягу, живопису, графікі тощо.
Римський письменник Пліній Старший (23 або 24 Комо, Північна Італія—†79) створив, можлитво, перший перелік жінок художниць в европейській історії, назвавши художниць Стародавньої Греції — Олімпію, Тімарете, Ейрену, Каліпсо, Арістарете тощо.
В Західній Європі Середньовіччя взагалі вважають кращим часом для творів жінок майстринь, серед яких художниці- мініатюристки, майстри килимарства, ткацтва, вишивки, навіть майстрині тинькування храмових стін.
-
Геррада Ландсбергська, «Пекло», мініатюра рукопису «Сад насолод»
-
Геррада Ландсбергська, «Автопортрет» в рукопису 1180 р.
-
Невідомі ткалі Франції, килим «Четвертий поклик», до 1381 року, Анжерський апокаліпсис .
Умовність розподілу [ред.]
Умовність розподілу на суто чоловічі і суто жіночі заняття легко перетиналась як жінками, так і чоловіками. Це було майже у всіх галузях дійсності і мистецтва. Тому в історії знайшлося місце для чоловіків і жінок вояків, чоловіків і жінок піратів, чоловіків і жінок художників і скульпторів. Є дані, що в'язання як мистецтво-винахід чоловіків. В'язанням і зараз залюбки займаються чоловіки в Британії чи Естонії, ніяк не втрачаючи чоловічих ознак. Те ж саме з килимарством, ткацтвом. Ще в 19 столітті чоловік ткач був буденністю і став героєм полотен Ван Гога. А чоловік, зайнятий вишиванням, в Росії викличе обурення, бо натовп відніс цю галузь до суто жіночих занять. У В'єтнамі створення картин вишиванням — часто ремісло чоловіків, і це не викликає обурень. Там інша умовність розподілу, ніж в Росії.
Панівні ідеї епохи [ред.]
Панівні ідеї епохи часто рекрутують в лави своїх прихильників як жінок, так і чоловіків. В добу відродження В Італії і Нідерландах 16 століття фах художника став занадто престижним. Саме в цих країнах ми бачимо велику кількість майстрів пензля, чоловіків більше, але й жінок. Дочка нідерландського художника Герхарда Хоренбоута — Сусанна- самотужки опанувала малювання так добре, що викликала захоплення у гостя — Альбрехта Дюрера. І Дюрер купує декілька робіт — не батька, а Сусанни, жінки художниці.
Бароко, караваджизм, класицизм… [ред.]
Підозріле ставлення до жінки жудожниці з боку чоловіків закрило шлях до мистецтва багатьом жінкам. Відкинути обмеження і умовності вдавалося одиницям, бо для жінок закривали шляхи в новостворені академії мистецтв чи художні школи. Але жінки — (могутні особистості) перетинали і заборони, і забобони. В добу бароко привабливість караваджизму була такою великою, що серед караваджистів почесне місце посіла Артемісія Джентілєскі. Непоганими портретистками цієї доби були Софонісба Ангішола, Луїза Голландіна тощо.
У Франції 18 століття працює ціла низка цікавих майстринь — від Розальби Кар'єри до Віже-Лебрен, Лабіль-Гійяр і майстринь ампіру.
Паула Модерзон-Беккер, Німеччина, 19 ст. [ред.]
Народилась в Дрездені у 1876 р. Художнє навчання почала отримувати в приватній художній школі міста Берлін.Могутня особистість, Паула сама покинула школу, бо навчання в ній визнала поганим. Сама їде до колонії художників на північ Німеччини у Ворпсвед. Одруження з художником Модерзоном зробило її прізвище подвійним. Модерзон дістав визнання при житті, Паула — ні. Мистецтвознавці переоцінили твори Паули в 20 столітті, які вважають більш довершеними, ніж твори її чоловіка — Модерзона.
А мистецтво Німеччини без творів Кете Кольвіц (1867—1945)взагалі неможливо уявити, бо за мистецькими якостями вона випередила багатьох німецьких художників чоловіків.
Фландрія [ред.]
- Катерина ван Хемессен (1528—1587)
- Клара Петерс (1589—1657)
Голландія [ред.]
- Юдит Лейстер ( 1609—1660 )
- Марія ван Остервійк ( 1630—1693 )
- Рейчел Рюйш ( 1664—1750)
- Анна Марія Схюрман ( 1607—1678 )
- Алеіда Волфсен ( 1648—1690 )
- Магдалена ван дер Пассе ( 1600—1638 ), художниця-графік
- Сусанна ван Стенвейк ( бл. 1580—1653 )
- Марія де Вільде (1682—1729), жінка-гравер, музикантша, автор театральних драм
- Рахел Рюйш (1664 — 1750), майстер квіткових натюрмортів, дочка доктора Фредеріка Рюйша.
-
Марія де Вільде (1682—1729), жінка-гравер
Італія [ред.]
- Маріетта Рубості Тінторетто (1560 — 1590), дочка художника Тінторетто .
- Софонісба Ангішола (Або Ангвісола, бл. 1532—1625)
- Артемізія Джентілескі (1593—1653)
- Лавінія Фонтана (1552—1614)
- Феде Галіція (1578—1630)
- Елена Рекко ( Elena Recco ), 17 століття
- Маргеріта Каффі (бл. 1650—1710)
- Розальба Кар'єра (1675—1757)
- Маріанна Карлеваріс (1703—1750)
Мексика [ред.]
- Фріда Кало (1907—1954)
- Ремедіос Варо (1908—1963)
Німеччина [ред.]
- Ангелика Кауфман
- Паула Модерзон-Беккер (1876-?)
- Кете Кольвіц (1867—1945)
- Ханна Хьох (1889—1978)
- Жанна Маммен (1890—1976)
Росія [ред.]
- Юнґе Катерина (1843—1913)
- Олена Генрихівна Гуро (1877—1913)
- Дела-Вос-Кардовська Ольга Людвігівна (1875—1952)
- Верьовкіна Маріанна Володимирівна (1860—1938)
- Наталя Сергіївна Гончарова (1881—1962)
- Анна Остроумова-Лебедєва (1871—1955)
- Войтинська Надія Савелівна (1886—1965)
- Єлизавета Круглікова (Круглікова Єлизавета Сергіївна) (1865—1941)
- Зінаїда Серебрякова (1884—1967)
- Рушева Надя (1952—1969)
- Васильковська Тамара Миколаївна
- Екстер Олександра Олександрівна (1882—1949)
- Тутунджан Джанна Таджатівна
- Яблонська Тетяна Нилівна (1917-2005)
-
Войтинська Надія Савелівна, фото 1912 р.
-
Сомов Костянтин Андрійович, «Анна Остоумова-Лебедєва», 1901 р.
-
Серебрякова Зінаїда Євгенівна, «Автопортрет в костюмі П'єро», 1911 р.
-
Дела-Вос-Кардовська Ольга Людвігівна. «Автопортрет», 1917 р. Російський музей.
Сполучені Штати Америки [ред.]
- Бабуся Мозес (1860—1961)
- Мари Кассат (1844—1926)
Україна [ред.]
- Андієвська Емма (нар. 1931)
- Башкирцева Марія Костянтинівна (1858—1884)
- Ганна Білінська-Богданович (1857—1893)
- Білокур Катерина Василівна
- Горська Алла Олександрівна (1929—1970)
- Акішина Ганна Іванівна (1910-?)
- Оксана Лятуринська (1902—1970)
- Вікторжевська Зінаїда Власівна (1905—1985)
- Алла Лисянська (1916—1943)
- Валерія Даувальдер (Денерво-Моргунова).
- Кадирова Жанна Ельфатівна (нар. 1981)
- Коломієць Інна Антонівна (1921—2005)
- Кульчицька Олена Львівна (1877—1967)
- Левицька Софія( померла 1937 р.)
- Мазепа-Коваль Галина Ісааківна (1910-1995)
- Мешкова Людмила Іванівна (1938 р.н.)
- Іванка Нижник-Винників (1912—1993)
- Примаченко Марія Оксентіївна (1907—1997)
- Собачко-Шостак Ганна Федосівна( 1883-1965 )
- Тетяна Яблонська (1917—2005)
Франція [ред.]
- Анна Вальє Косте
- Мари Елізабет Луїза Віже-Лебрен (Елізабет Віже-Лебрен 1755—842 )
- Маргарита Жерар (1761—1837)
- Мадемуазель Рів'єр (бл. 1780-початок 19 ст.)
- Роза Бонер (1822—1899)
- Марі Бракмон ( 1840—1916 )
- Єва Гонсалес( 1849—1883 )
- Берта Морізо (1841—1895)
- Марі Лорансен (1883—1956)
- Сюзанна Валадон (1865—1938)
- Соня Делоне (1885—1979)
- Марія Елена Віейра Да Сілва (1908—1992)
- Женев'єва Ас (народ. 1923 р.)
Жінки скульптори [ред.]
- Елізабет Ней (1833—1907), Німеччина, Техас
- Камілла Розалі Клодель ( 1864—1943 ) Франція
- Діллон Марія Львівна ( 1858—1932 ), Російська імперія
- Лєбєдєва, Сарра Дмитровна ( 1892—1967 )
- Голубкіна Анна Семенівна ( 1864—1927 ) Російська імперія, СРСР
- Мухіна Віра Гнатівна ( 1889—1953 ) Російська імперія, СРСР
- Луїза Буржуа ( 1911—2010 ), США
- Коломієць Інна Антонівна (1921—2005) СРСР, Україна
Посилання [ред.]
- n.paradoxa: international feminist art journal, founded in Dec 1996, scholarly writing about contemporary women artists and feminist theory.
- Women Artists Self-Portraits and Representations of Womenhood from the Medieval Period to the Present
- Women Artists in History
- National Museum of Women in the Arts
- Pre-Raphaelite Women, Part D: The Art-Sisters Gallery
- Women's Art at the World's Columbian Exposition, Chicago 1893
- Gallery of Victorian and Edwardian Women Artists at the University of Iowa
- UK's Latest Art Magazine Polled Experts to list the 30 Greatest Women Artists.
Джерела [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- 100 найвідоміших українців /Бедрик-Білан Х., Безносик А., Гнатюк М. та ін. – К.: Орфей, 2005. – С. 539–544
- Автор-составитель Лапшин В., альбом «Серебрякова», М, 1969 (рос)
- Местечкін Г. «Ганна Собачко», 1965.
- Марія Примаченко. Альбом. - Київ, 1994
