Жіночий бокс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Women boxing.jpg

Жіночий бокс як спорт з'явився вперше на Олімпійських іграх на демонстраційному бої в 1904. Однак протягом XX століття цей вид спорту був заборонений у багатьох країнах. Відродження жіночого боксу пов'язано зі Шведської Асоціацією боксерів-любителів, яка санкціонувала змагання для жінок у 1988. Аналогічна британська асоціація санкціонувала перші жіночі змагання в 1997.

13 серпня 2009 Міжнародний олімпійський комітет прийняв рішення включити жіночий бокс в програму Лондонської Олімпіади-2012[1].

Історія жіночого боксу[ред.ред. код]

Bennett sisters boxing.jpg

Перші згадки про жіночі боксерські поєдинки відносяться до початку 18 століття. Причому за впертістю і травматичності вони анітрохи не поступалися боям за участю боксерів-чоловіків. Практикувалися жіночі призові бої і в пізніший час. У 1904 році жіночий бокс був навіть включений на дослідну програму Олімпійських ігор в Сент-Луїсі. Але до недавнього часу поєдинки між жінками-боксерами проводилися нерегулярно і сприймалися швидше як екзотичне шоу, ніж серйозне спортивне єдиноборство.

Справжнє визнання жіночого боксу почалося в 1990-і роки. У 1988 році Швеція стала першою у світі країною, де пройшли змагання з жіночого боксу, санкціоновані національною федерацією. У 1994 році жіночий бокс офіційно визнала Міжнародна асоціація аматорського боксу (AIBA), в Асоціації була створена спеціальна підкомісія. Три роки по тому в Греції відбулися перші міжнародні змагання з жіночого любительського боксу.

В даний час у світі щорічно проходить декілька великих міжнародних аматорських турнірів. У квітні 2001 року у Франції відбувся перший чемпіонат Європи за участю 78 спортсменок з 14 країн, а в грудні 2001 року в США дебютував чемпіонат світу (125 учасниць з 33 країн). Обидва цих турніри (як і більшість інших міжнародних змагань) пройшли під знаком явної переваги збірної Росії, яка стала переможницею в командному заліку.

Професійний жіночий бокс вперше привернув увагу широкої аудиторії в березні 1996 року: поєдинку Майк Тайсон - Френк Бруно передував бій за участю самої "розкрученої" на той момент боксерші Кристі Мартин, і його побачили понад мільйон телеглядачів. За загальним визнанням, азартний і безкомпромісний жіночий поєдинок виявився набагато видовищнішим за швидкоплинний і невиразний «головний номер» спортивного вечора. Бій Кристі Мартин з Дідро Гогарті розглядається багатьма як день народження сучасного професійного жіночого боксу.

Популярності жіночих боїв сприяв і прихід на професійний ринг цілої групи дочок найвідоміших боксерів, таких, як Лайла Алі, Фріда Формен, Джеки Фрезер-Лайд та інших. Щоправда, нестача кваліфікованих боксерш — передусім у важких вагових категоріях, — призводить до того, що часто бої закінчуються достроково, за явної переваги однієї з суперниць. Саме з цієї причини деякі міжнародні організації професійного жіночого боксу поки не включають "важковаговиць" у свої рейтинги.

В останні роки цей вид спорту отримав таке широке поширення, що неодноразово порушувалося питання про включення його в програму Олімпійських ігор. У квітні 2009 року в Парижі відбулося засідання комісії Міжнародної асоціації аматорського боксу (AIBA) з жіночого боксу, за підсумками якого були підготовлені рекомендації AIBA про включення жіночого боксу до програми Олімпійських ігор-2012.

У серпні 2009 року Виконком Міжнародного олімпійського комітету (МОК) ухвалив рішення включити жіночий бокс в програму Олімпіади-2012 в Лондоні. У рамках Олімпіади-2012 боксерські бої серед жінок пройдуть в трьох вагових категоріях: суперлегка вага (до 51 кг), легка вага (до 60 кг) і середня вага (до 75 кг).

Першим кваліфікаційним відбором у жінок-боксерів на Олімпійські ігри-2012 стане чемпіонат світу, який пройде в Барбадосі у вересні 2010 року.

Попередня спроба включити жіночий бокс в програму пекінської Олімпіади, здійснена в 2005 році, закінчилася невдачею. Тоді МОК визнав, що жіночий бокс ще не отримав достатнього поширення у світі.

Правила та традиції жіночого боксу[ред.ред. код]

Правила жіночого боксу в основному схожі з чоловічим. Одна з небагатьох істотних відмінностей полягає в тому, що обов'язковим елементом екіпіровки боксерш є майки і протектори, що захищають груди — спеціальні пластикові щитки. Це багато в чому визначає важливу технічну особливість жіночого боксу: тут більше ударів наноситься в голову і менше — у добре захищений корпус.

Кожний бій складається з кількох раундів (у професійному боксі, звичайно шести або десяти). Основна мета поєдинку — ударами рукавичкою «вище пояса» привести суперницю в стан, при якому вона не здатна продовжувати бій (чиста перемога). Якщо бій закінчився, і ніхто не отримав чистої перемоги, переможницею оголошується та, яка за час всього бою провела більшу кількість ударів, що досягли мети — "дозволених частин" тіла суперниці (перемога за очками). Рішення приймають бокові судді, їх зазвичай троє. Вердикт суддів іноді бувають неочікуваним глядачами.

Чиста перемога досягається так:

  • Збиття суперниці з ніг, при якому вона не здатна до рахунку "десять" підвестися і продовжити поєдинок або ж, не падаючи на ринг, перебувати протягом цього періоду в напівнепритомному стані — положення називається "нокаут" (KO, від англійського knock out — вибивати). Якщо збита з ніг боксерша зуміла вчасно піднятися, вона може продовжити поєдинок (тоді положення називається «нокдаун, від англійського knock down — збивати). B аматорському боксі це теоретично не знижує її шанси на перемогу.
  • Нанесення суперниці травми, яка за рішенням судді (іноді із залученням лікаря) визнається небезпечною, що робить неможливим продовження бою, а травмованій боксерші присуджується поразка (у професійному боксі це називають технічним нокаутом — TKO). У жінок найпоширеніші кровотеча з носа, підбите око або сильний синець на вилиці.
  • Досягнення повного домінування над суперницею, коли та практично перестає захищатися (чиста перемога за явною перевагою).
  • Бої професіоналок триваліші (до 10 раундів); аматорки, що виступають в офіційних змаганнях, носять захисні шоломи. Тривалість одного раунду у жінок дві хвилини (проти трьох хвилин у чоловіків).
  • У жіночому професійному боксі частіше, ніж у чоловіка, відбувається дострокова зупинка бою. Це пояснюється передусім малою кількістю кваліфікованих боксерш в ряді вагових категорій, особливо у важких, внаслідок чого трапляються поєдинки суперниць з різним рівнем підготовки. Інші причини — гірша, ніж у чоловіків, здатність "тримати удар", часта деморалізація в результаті видимої травми обличчя і, нарешті, ніжніша шкіра жінок.

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]