ЗІС-5

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ЗІС-5
ЗІС-5В
Виробник ЗІС
Роки виробництва 19331958
Попередник(и) АМО-3
Наступник(и) ЗІС-150
Клас Вантажний автомобіль
Двигун(и) 5,5 л 73 к.с.
Коробка передач 4-ст
Колісна база 3810 мм
Довжина 6060 мм
Ширина 2235 мм
Висота 2160 мм
Передня колія 1530 мм
Задня колія 1675 мм
Вага 3100 кг
Найвища швидкість 65 км/год
Вмістимість баку 60 л

ЗІС-5радянський вантажний автомобіль вантажопідйомністю 3 тонни, який випускався з 19331941 та 19421948. Основний вантажний автомобіль Червоної армії за часів Другої світової.

Історія створення[ред.ред. код]

AutoCar-SA. Фото 1930 року

Работа з проєктування нового автомобіля почалась з аналізу недоліків попередньої моделі АМО-3, яка з"явилася під час Каракумського пробігу та після, під час експлуатації у реальних умовах. Керував розробкою головний конструктор заводу Е. И. Важінський.
Був копією американського автомобіля AutoCar-SA[1], який збирала автомобілебудівна фірма AutoCar Truck на власній рамі з комплектацією вузлів інших фірм. На основі куплених 1930 у США 2000 комплектів автомобілів спочатку зібрали АМО-2, згодом АМО-3, після 1933 р. ЗІС-3. Почали з двигуна: потужності двигуну не вистачало, і вантажівка зупинялась на підйомі. Робочий об‘єм підняли з 4,88 л до 5,55 л та потужність відповідно з 66 к.с. до 73 к.с. Була замінена коробка передач, карданний вал спростили. Металева кабіна була замінена дерев'яною. Для прискорення процесу переходу на нову модель модернізовані вузли завод впроваджував відразу по мірі готовності виробництва, та АМО-3 останніх партій зовні не відрізнялись від ЗІС-5.
26 липня 1933 року були зібрані перші 10 експериментальних машин, а вже з початку 1934 року завод починає масовий випуск ЗІС-5. У 1934 році, після завершення основної реконструкції підприємства, вантажівка пішла у масову серію. Вантажівка ЗІС-5 стала етапною моделлю в історії заводу та протрималася на виробництві 15 років. На базі автомобіля ЗІС-5 було розроблено біля 25-ти різновидів та модифікацій вантажівки, 19 з яких були реалізовані у виробництві. На базі ЗІС-5 виготовлялись самоскиди, цистерни, хлібні фургони, автобуси. Перші реактивні системи залпового вогню (легендарні «катюші») також збирались на шасі ЗІС-5.Всього за роки випуску з 19341948 було виготовлено 532 311 автомобілів ЗІС-5.

Легендарна «Катюша»(БМ-13) на шасі тривісної (6х4) моделі ЗІС-6 стилізованого під ЗІС-5В зразка 1944 року

Опис конструкції[ред.ред. код]

Вантажопідйомність – до 3 тонн. Тримальна рама, ведучий задній міст, ресорна підвіска без амортизаторів.
Конструкція машини була класичною 4х2 на лонжеронній рамі з напівеліптичними ресорами. Кабіна – прямокутна, дерев‘яна, оббита бляхою. Недосконалий, на той час, гідравлічний привід гальм був замінений на механічний. Кабіна водія не опалювалась та мала примітивну вентиляцію, але була простора. Ця модель стала першою ( у радянському автопромі), де до серійного обладнання додавався компресор для накачування шин.
ЗІС-5 бамперами не комплектувались, виняток – экспортні вантажівки.
Двигун – чотиритактний, нижньоклапанний, карбюраторний, число циліндрів – 6, об'єм – 5555 см3 потужність – 82 к. с. Їхні двигуни могли працювати майже на всьому, що горить: на бензині з октановим числом 55–60, бензолі, суміші спирту з бензином або бензолом, у спекотну погоду — на гасі. Ресурс до капітального ремонту становив 70 тис.км, а нерідко вони наїжджали й понад 100 тис. км.



Експорт[ред.ред. код]

Модель експортувалась у Туреччину, Іран, Прибалтійські республіки та Монголію. Експортний варіант зовні відрізнявся наявністю переднього бамперу, котрий, як і передня частина радіатора, був нікельований. Всього до війни встигли виготовити більше 325 тис. штук, приблизно третина з них пішла у армійські частини.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]