ЗІС-5

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ЗІС-5
ЗІС-5В
Виробник ЗІС
Роки виробництва 1933-1958
Попередник(и) АМО-3
Наступник(и) ЗІС-150
Клас Вантажний автомобіль
Двигун(и) 5.5 л 73 к.с.
Коробка передач 4-ст
Колісна база 3810 мм
Довжина 6060 мм
Ширина 2235 мм
Висота 2160 мм
Передня колія 1530 мм
Задня колія 1675 мм
Вага 3100 кг
Найвища швидкість 65 км/год
Вмістимість баку 60 л

ЗіС-5 - радянський вантажний автомобіль вантажопідйомністю 3 тонни, який випускався з 19331941 та 19421948. Основний вантажний автомобіль Червоної армії за часів Другої світової.

Зміст

Історія створення [ред.]

AutoCar-SA. Фото 1930 року

Работа з проєктування нового автомобіля почалась з аналізу недоліків попередньої моделі - АМО-3, з"явившихся під час Каракумського пробігу та після, під час експлуатації у реальних умовах. Керував розробкою головний конструктор завода Е.И. Важінский.
Був копією американського автомобіля AutoCar-SA, який збирала автомобілебудівна фірма "AutoCar Truck" на власній рамі з комплектацією вузлів інших фірм. На основі куплених 1930 у США 2000 комплектів автомобілів спочатку зібрали АМО-2, згодом АМО-3, після 1933 р. ЗИС-3. Почали з двигуна: потужності двигуну не вистачало, і вантажівка гупинялась на підйомі. Робочій об"ем підняли з 4,88 л. до 5,55 л. та потужність відповідно з 66 к.с. до 73 к.с. Була замінена коробка передач, карданний вал спростили. Металева кабіна була замінена дерев'яною. Для прискорення процесу переходу на нову модель модернізовані вузли завод впроваджував вадразу о мірі готовності виробництва, та АМО-3 отсанніх партій зовні не відрізнялись від ЗІС-5.
26 липня 1933 року були зібрані перші 10 єксперементальних машин, а вже з початку 1934 року завод починає масовий випуск ЗИС-5. У 1934 році, після завершення основної реконструкції підприємства, вантажівка пішла у масову серію. Вантажівка ЗІС-5 став етапною моделлю в історії заводу та протримався на виробництві 15 років. На базі автомобіля ЗІС-5 було розроблено біля 25-ти різновидів та модифікацій вантажівки, 19 з котрих були реалізовані у виробництві. На базі ЗІС-5 виготовлялись самосвалы, цистерни, хлібні фургони, автобуси. Перші реактивна системи залпового вогню(легендарні «катюши») також збирались на шасі ЗІС-5.Всього за роки випуску з 1934-1948 було виготовлено 532 311 автомобілей ЗІС-5.

Легендарна «Катюша»(БМ-13) на шасі тривісної (6х4) моделі ЗІС-6 стилізованого під ЗІС-5В зразака 1944 року

Опис конструкції [ред.]

Вантажопідйомністю – до 3 тонн. Тримальна рама, ведучий задній міст, ресорна підвіска без амортизаторів.
Конструкція машини була класичною 4х2 на лонжеронній рамі з напівеліптичними ресорами. Кабіна - прямокутна, дерев"яна, оббита жерстю. Недосконалий, на той час, гідравлічний привід гальм бул замінений на механічний. Кабіна водія не опалювалась та мала примітивну вентиляцію, але була простора. Ця модель стала першою(у радянському автопромі), де у якості серійного обладнення додавався компрессор для накачування шин.
ЗІС-5 бамперами не комплектувались, виняток – экспортні вантажівки.
Двмигун - чотирьохтактний, нижньоклапанний, карбюраторний, число циліндрів - 6, об'єм - 5555 см3 потужність - 82 к. с. Їхні двигуни могли працювати майже на всьому, що горить: на бензині з октановим числом 55–60, бензолі, суміші спирту с бензином або бензолом, у спекотну погоду — на гасі. Ресурс до капітального ремонту становив 70 тис.км., а нерідко вони відходили й більше 100 тис. км.



Експорт [ред.]

Модель експортувалась у Туреччину, Іран, прибалтійські республіки та Монголію. Експортний варіант зовні відрізнявся наявністю переднього бамперу, котрий, як й передня частина радіатора, був нікельований. Всього до війни встигли виготовити більше 325 тыс, приблизно тритина з них пішла у армійські частини.

Посилання [ред.]