ЗІС-5

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ЗІС-5
ЗІС-5В
Виробник ЗІС
Роки виробництва 1933-1958
Попередник(и) АМО-3
Наступник(и) ЗІС-150
Клас Вантажний автомобіль
Двигун(и) 5.5 л 73 к.с.
Коробка передач 4-ст
Колісна база 3810 мм
Довжина 6060 мм
Ширина 2235 мм
Висота 2160 мм
Передня колія 1530 мм
Задня колія 1675 мм
Вага 3100 кг
Найвища швидкість 65 км/год
Вмістимість баку 60 л

ЗіС-5 - радянський вантажний автомобіль вантажопідйомністю 3 тонни, який випускався з 19331941 та 19421948. Основний вантажний автомобіль Червоної армії за часів Другої світової.

Історія створення[ред.ред. код]

AutoCar-SA. Фото 1930 року

Работа з проєктування нового автомобіля почалась з аналізу недоліків попередньої моделі - АМО-3, з"явившихся під час Каракумського пробігу та після, під час експлуатації у реальних умовах. Керував розробкою головний конструктор завода Е.И. Важінский.
Був копією американського автомобіля AutoCar-SA, який збирала автомобілебудівна фірма "AutoCar Truck" на власній рамі з комплектацією вузлів інших фірм. На основі куплених 1930 у США 2000 комплектів автомобілів спочатку зібрали АМО-2, згодом АМО-3, після 1933 р. ЗИС-3. Почали з двигуна: потужності двигуну не вистачало, і вантажівка зупинялась на підйомі. Робочій об"ем підняли з 4,88 л. до 5,55 л. та потужність відповідно з 66 к.с. до 73 к.с. Була замінена коробка передач, карданний вал спростили. Металева кабіна була замінена дерев'яною. Для прискорення процесу переходу на нову модель модернізовані вузли завод впроваджував відразу по мірі готовності виробництва, та АМО-3 останніх партій зовні не відрізнялись від ЗІС-5.
26 липня 1933 року були зібрані перші 10 експерементальних машин, а вже з початку 1934 року завод починає масовий випуск ЗИС-5. У 1934 році, після завершення основної реконструкції підприємства, вантажівка пішла у масову серію. Вантажівка ЗІС-5 став етапною моделлю в історії заводу та протримався на виробництві 15 років. На базі автомобіля ЗІС-5 було розроблено біля 25-ти різновидів та модифікацій вантажівки, 19 з котрих були реалізовані у виробництві. На базі ЗІС-5 виготовлялись самоскиди, цистерни, хлібні фургони, автобуси. Перші реактивна системи залпового вогню (легендарні «катюши») також збирались на шасі ЗІС-5.Всього за роки випуску з 1934-1948 було виготовлено 532 311 автомобілей ЗІС-5.

Легендарна «Катюша»(БМ-13) на шасі тривісної (6х4) моделі ЗІС-6 стилізованого під ЗІС-5В зразака 1944 року

Опис конструкції[ред.ред. код]

Вантажопідйомністю – до 3 тонн. Тримальна рама, ведучий задній міст, ресорна підвіска без амортизаторів.
Конструкція машини була класичною 4х2 на лонжеронній рамі з напівеліптичними ресорами. Кабіна - прямокутна, дерев"яна, оббита жерстю. Недосконалий, на той час, гідравлічний привід гальм бул замінений на механічний. Кабіна водія не опалювалась та мала примітивну вентиляцію, але була простора. Ця модель стала першою( у радянському автопромі), де у якості серійного обладнання додавався компресор для накачування шин.
ЗІС-5 бамперами не комплектувались, виняток – экспортні вантажівки.
Двмигун - чотирьохтактний, нижньоклапанний, карбюраторний, число циліндрів - 6, об'єм - 5555 см3 потужність - 82 к. с. Їхні двигуни могли працювати майже на всьому, що горить: на бензині з октановим числом 55–60, бензолі, суміші спирту с бензином або бензолом, у спекотну погоду — на гасі. Ресурс до капітального ремонту становив 70 тис.км, а нерідко вони відходили й понад 100 тис. км.



Експорт[ред.ред. код]

Модель експортувалась у Туреччину, Іран, прибалтійські республіки та Монголію. Експортний варіант зовні відрізнявся наявністю переднього бамперу, котрий, як й передня частина радіатора, був нікельований. Всього до війни встигли виготовити більше 325 тыс, приблизно тритина з них пішла у армійські частини.

Посилання[ред.ред. код]