Завадівка (Звенигородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Завадівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Селищенська сільська громада
Облікова картка Завадівка 
Основні дані
Засноване До 1885[джерело?]
Населення 849
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19433
Телефонний код +380 4735
Географічні дані
Географічні координати 49°21′08″ пн. ш. 31°22′21″ сх. д. / 49.35222° пн. ш. 31.37250° сх. д. / 49.35222; 31.37250Координати: 49°21′08″ пн. ш. 31°22′21″ сх. д. / 49.35222° пн. ш. 31.37250° сх. д. / 49.35222; 31.37250
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Водойми річка Грузька
Місцева влада
Адреса ради с. Селище
Карта
Завадівка. Карта розташування: Україна
Завадівка
Завадівка
Завадівка. Карта розташування: Черкаська область
Завадівка
Завадівка
Мапа
Мапа

Зава́дівка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, підпорядковане Селищенській сільській громаді. Населення становить 848 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Грузька.

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Завадівської волості Черкаського повіту Київської губернії, мешкало 1950 осіб, налічувалось 340 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 2 постоялих будинки та лавка[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2399 осіб (1174 чоловічої статі та 1225 — жіночої), з яких 2369 — православної віри[2].

З 1917 — у складі Української Народної Республіки та повстанської Медвинської республіки.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947 років. Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3 жителі села[3].

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 98,59%
російська 1,41%

Відомі люди[ред. | ред. код]

Комора Кузьомченка. Належала заможному селянину Кузьомченку. Після розкуркулення родини в часи колективізації -- колгоспна комора.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-81. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Завадівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]