Завірюха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Низова завірюха на дорозі
Верхова завірюха зі снігопадом у Харкові вночі

Завірю́ха (заметі́ль, мете́лиця, хуртови́на, снігові́й, ві́хола, розм. снігови́ця, хурде́лиця, хурте́ча) — це небезпечне атмосферне явище, що являє собою перенесення вітром снігу над поверхнею землі з погіршенням видимості. Хуртовини зменшують видимість на дорогах, заважають роботі транспорту.

У хуртовині може брати участь як сніг, що лежить на землі, так і сніг, який падає з хмар. За цією ознакою розрізняють:

  • поземок, коли більшість сніжинок піднімається на кілька сантиметрів над сніжним покривом
  • низову завірюху, якщо сніжинки піднімаються до 2 м і вище;
  • верхову або загальну завірюху — випадання снігу при сильному вітрі над землею.

Інтенсивність завірюхи[ред. | ред. код]

Інтенсивність завірюхи залежить від швидкості вітру, турбулентності вітрових потоків, інтенсивності снігопаду, форми та розміру частинок снігу (сніжинок), вологості повітря та ін. факторів. Снігоперенос — загальна маса снігу, яка переноситься через один метр фронту снігового потоку вздовж поверхні землі протягом 1 секунди. За максимальним снігопереносом виділяють такі типи завірюхи:

Інтенсивність Швидкість вітру, м/с Максимальне снігоперенесення, кг/(м•с)
Слабка 0-10 до 0,2
Звичайна 10-20 до 0,4
Сильна 20-30 до 1,2
Дуже сильна 30-40 до 2,0
Надсильна 40-90 понад 2,0

Заметілі в Україні[ред. | ред. код]

В Україні заметілі виникають при виході на територію країни циклону з півдня і південного заходу або переміщенні окремих циклонів з півночі або північного заходу. Найчастіші заметілі відбуваються на північному сході України, де в середньому за рік буває від 20 до 25 днів із заметіллю. У напрямку до південного заходу число днів із заметіллю помітно зменшується (до 5 і менше). З підвищенням рельєфу місцевості число днів із заметіллю зростає. Ця закономірність виявляється в Криму, Карпатах на Донецькому кряжі і Приазовській височині. У горах заметілі бувають і у вересні. На рівнинах ранні заметілі можна спостерігати в жовтні, а на їхньому крайньому заході і півдні — у листопаді. На Південному березі Криму під прикриттям гір заметілей не буває.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. (рос.) Гляциологический словарь / Под ред. В. М. Котлякова. — Л.: Гидрометеоиздат, 1984. — 527 с.
  2. (рос.) Дюнин А. К. Испарение снега. — Новосибирск: Изд. СО АН СССР, 1961. — 119 с.
  3. (рос.) Дюнин А. К. Механика метелей. — Новосибирск: Изд. СО АН СССР, 1963. — 378 с.

Посилання[ред. | ред. код]