Загальна теорія множин
Загальна теорія множин (General set theory - GST) викладена Джорджем Булосом (George Stephen Boolos(англ.)) в його статті "Iteration again" [1].
Зміст |
Аксіоматика GTS [ред.]
Аксіомами Загальної теорії множин є:
- Аксіома об'ємності (екстенсіональності)
- Аксіома схеми виділення (схеми специфікації)
- Аксіома приєднання
Ці три аксіоми входять до аксіоматичної теорії множин Z.
Аксіома об'ємності [ред.]
Якщо дві множини мають одні і ті ж елементи, вони тотожні.
Дж. Булос вважав, що аксіома об'ємності має спеціальний епістемологічний статус, якого не мають інші аксіоми. Якщо хтось скаже, що існують різні множини з одними й тими ж членами, він переконає нас в тому, що використовує поняття відмінне від нашого. Це враження буде набагато більшим, ніж при запереченні ким-небудь іншої аксіоми. Тому виникає спокуса назвати аксіому об'ємності (екстенсіональності) «аналітичною», оскільки її значення визначається значенням понять, які входять в неї.[2]
Аксіома схеми виділення [ред.]
Будь якій множині x і властивості F відповідає множина y, елементами якої є ті і тільки ті елементи x, які володіють властивістю F.
Аксіомою виділення створюються лише такі підмножини множини, існування яких гарантоване іншими аксіомами.
Хоча аксіома виділення відіграє важливу роль в обмеженні розміру великих кількостей і блокуванні ряду парадоксів, вона не дає того, що треба математиці.
Аксіома приєднання [ред.]
Якщо x і y - множини, то існує така множина w, приєднання x і y, чиї елементи - тільки y і елементи x.
Виноски [ред.]
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Boolos G. The iterative conception of set // Jour. of Philosophy. – 1971. – V. 68(8) – 215-231 р.
- Boolos G. "Iteration again" //Philosophical Topics. – 1989. – №17 – 5-21 p.
- Дж. Булос, Р. Джеффри Вычислимость и логика. Пер. с англ. — М., Мир, 1994 — 396с, ил. ISBN 5-03-003067-0
- Boolos G, Richard Jeffrey and John P. Burgess, eds. Logic, Logic, and Logic. — Harvard : University press, 1998. – 88–104 р.
- Целищев, В. В. Теоретико-множественные аксиомы:мотивация и роль в математическом познании // Философия науки. – 2002. – №3. – С. 32– 56.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
|

![\forall x \forall y [\forall z [z \in x \leftrightarrow z \in y] \rightarrow x = y].](http://upload.wikimedia.org/math/c/b/c/cbc1fee43627f4881d20139e4c22d171.png)
![\forall F\forall z \exists y \forall x [x \in y \leftrightarrow x \in z \land F(x)].](http://upload.wikimedia.org/math/e/7/0/e70cd39796d13408c799238e759a732b.png)
![\forall x \forall y \exist w \forall z [ z \in w \leftrightarrow (z \in x \or z=y)].](http://upload.wikimedia.org/math/c/5/8/c5887b82c3ab4470f0a3780a8a5eb0ec.png)