Загиблий у бою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Загиблі в результаті бою британські солдати. Друга англо-бурська війна. 1900
Тіла загиблих канадських солдат. Битва за Дьєп. 1942
Радянські солдати, що загинули під час битви за Холм. Торопецько-Холмська операція. 1942
Військовий цвинтар американських солдат, що загинули під час висадки морського десанту в Нормандії. Плацдарм «Омаха».

Загиблий у бою — у військовій справі — військова втрата, що відноситься до категорії військовослужбовців, котрі брали участь у військових діях й втратили життя в наслідок дії противника, як безпосередньо під час бойових дій, так й в разі смерті від поранень або інших пошкоджень не сумісних з життям до отримання ним кваліфікованої медичної допомоги.

Усталена класифікація категорій військових втрат (має поширення у Збройних силах країн-членів НАТО тощо):

Порядок встановлення статусу членів родин загиблих військовослужбовців в Україні[ред.ред. код]

В разі поранення, або загибелі військовослужбовців в зоні АТО, їх статус, встановлення групи інвалідності а також статус членів родин загиблих визначається військово-лікарськими комісіями, які діють при всіх військових медичних закладах України, які є важливими структурними підрозділами військової медицини України. Статус члена родини загиблого військовослужбовця, на підставі офіційних документів військово-лікарських комісій, надається вповноваженими державними комісіями по лінії Міністерства соціальної політики України.

Усі члени родин загиблих військовослужбовців, які відмічені найвищими державними нагородами України, мають законодавче право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Див. також[ред.ред. код]

Офіційні сайти-портали військових відомств України[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]