Загнаних коней пристрілюють, чи не так? (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Загнаних коней пристрілюють, чи не так?
They Shoot Horses, Don`t They?
They horses.jpg
Жанр Драма
Режисер Сідні Поллак
Сценарист Роберт Томпсон,
Ірвін Вінклер
У головних
ролях
Джейн Фонда
Майкл Серрезін
Сюзанна Йорк
Гіг Янг
Композитор Джон Грін
Тривалість  120 хв.
Країна  США
Рік  1969
IMDb ID ID 0065088

Загнаних коней пристрілюють, чи не так? (англ. They Shoot Horses, Don`t They?) — фільм США, що розповідає про трагічні події часів Великої Депресії 1930-х рр. і страшні наслідки економічної скрути для різних верств населення країни. Режисер — Сідні Поллак.

Історія створення[ред.ред. код]

Сідні Поллак

Сценарій фільму створено за мотивами книги Хораса Маккоя, надрукованої у 1935 році. Роман письменника зображував події Великої Депресії на прикладі чудернацького танцювального марафону. Його організував один заклад, аби додати трохи пожвавлення в гнитючу атмосферу економічної скрути.

Імовірно, роман письменника привабив режисера прикладом з національної історії США і можливістю показати різні людські характери і долі через призму суспільних негараздів і тяжких випробувань.

На головну жіночу роль запросили Джейн Фонду, що жила у Франції і мала початковий досвід з'йомок. Сценарій не сподобався молодій акторці і та включилася до роботи лише за вимог чоловіка, росіянина за походженням — Роже Вадима.

Головні ролі[ред.ред. код]

  • Глорія — Джейн Фонда
  • Роберт — Майкл Серрезін
  • Елис — Сюзанна Йорк
  • Роккі — Гіг Янг
  • моряк-ветеран — Ред Баттон
  • Ролло — Майкл Конрад
  • Джеймс — Брюс Дерн
  • Рубі — Бонні Беделіа

Сюжет[ред.ред. код]

Бідність і безробіття спонукали купку людей до участі в чудернацькому змаганні — танцювальному марафоні. Адже призом є 1.500 доларів, що дасть змогу протриматись в часи економічної депресії. Мимоволі до чудернацького змагання залучаються Глорія і Роберт. Партнера Глорії вибракували на етапі підготовки до конкурсу і вона запросила до участі сільського парубка. Вагітна Рубі і її чоловік беруть участь, аби мати змогу добре попоїсти (учасників змагання безкоштовно годують). Актори — початківці Елліс і Ролло беруть участь тому, що бажають виявити себе і отримати запрошення на роботу в Голлівуді, аби покінчити з безробіттям.

Для Роккі — хоч яке видовище — різновид бізнесу. І в залученні глядачів до чудернацького змагання він не зупиняється ні перед якими штучними засобами пожвавлення шоу.

Усе на продаж[ред.ред. код]

Ознаки глупоти і вихвалянь притаманні і учасникам змагання. Іноді вони виступають з окремими номерами під час шоу в додаток до головних навантажень конкурсу, що і без цього виснажує учасників.

Упорядник Роккі навіть робить пропозицію Глорії утворити фіктивне весілля, а частку весільних подарунків після фікції продати і заробити на спекуляції. Це звична практика в США після весілля. В буржуазному суспільстві усе виставлено на продаж і майже не залишається ланок, не підкорених продажу, спекуляціям, дегероїзації.

Трагедії шоу і один постріл в кінці.[ред.ред. код]

Знесилені бідністю і стресами, учасники чудернацького шоу логічно йдуть до трагедій.

За умовами змагання після 600 годин чудернацького конкурсу починається «дербі»- швидкий біг тривалістю 10 хвилин. Три останні учасники дербі виключаються з конкурсу. Ідуть перші страшні випробування — ветеран війни 1914 року помирає під час другого дербі, акторка — божеволіє, а Глорія закінчує змагання психологічною кризою і проханням убити її. Страту її і реалізує Роберт, адже загнаних коней винищують, як то він засвоїв в селі.

Веселеньке шоу на початку закінчується трагедіями і тюремним ув'язненням для Роберта, що стає ще однією трагедією долі і кінострічки.

Нагороди і номінації[ред.ред. код]

  • Премія «Оскар» за кращу чоловічу роль другого плану — Гіг Янг.
  • Премія " Золотий глобус "за кращу чоловічу роль другого плану — Гіг Янг і п'ять номінацій.
  • Премія «BAFTA» за кращу жіночу роль другого плану — Сюзанна Йорк — і п'ять номінацій.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]