Загородній Юрій Олексійович
| Юрій Олексійович Загородній | |||
|---|---|---|---|
 Штабскапітан Підполковник | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
3 квітня 1893 м. Гайсин Подільської губернії. | ||
| Смерть |
26 січня 1966 (72 роки) США | ||
| Громадянство |
.svg){kind=small} УНР | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
УНР | ||
| Війни / битви |
Перша світова війна Українсько-радянська війна | ||
| Командування | |||
| командир сотні 3-го кінного полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Ю́рій Олексі́йович Загоро́дній (3 квітня 1893 — 26 січня 1966) — підполковник Армії УНР.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у місті Гайсин Подільської губернії в заможній старокозацькій родині.
1912 року закінчив Олександрівську гімназію у Санкт-Петербурзі, 2-гу Оранієнбаумську школу прапорщиків (1915). Брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.
З 10 грудня 1919 р. на службі в Дієвій армії УНР.
У 1920—1923 рр. — командир сотні 3-го кінного полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Перебував у польському таборі для інтернованих. За службу в українській армії був нагороджений Воєнним Хрестом та Хрестом Симона Петлюри.
У 1924 р. завершив правничо-економічний факультет Познанського університету. На еміграції в Польщі.
Під час Другої світової війни виїхав до Німеччини, а в 1949 році перебрався з родиною до США. Мешкав у Клівленді, де брав активну участь в культурно-громадському, політичному та церковному житті української громади.
Став співорганізатором та першим головою відділу ОбВУА, співорганізатором та першим головою Церковної Ради православної Св. Троїцької церкви у Клівленді, головою Комітету сприяння УНРаді, членом-основоположником Українського Культурно-Громадського Осередку «Основа».
Джерела[ред. | ред. код]
- ЦДАВОУ. — Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 73. — С. 48; Ф. 5235. — Оп. 1. — Спр. 1593. — С. 26–27;
- «За державність» — Варшава. — 1938. — Ч. 8. — С. 80–81;
- «Дороговказ [Архівовано 23 серпня 2019 у Wayback Machine.]». — Торонто. — 1966. — Ч. 28. — С. 30.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |