Загребелля (Корюківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Загребелля
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Корюківський район
Громада Сосницька селищна громада
Основні дані
Засноване 1600
Населення 926
Площа 1,84 км²
Густота населення 463,59 осіб/км²
Поштовий індекс 16105
Телефонний код +380 4655
Географічні дані
Географічні координати 51°32′05″ пн. ш. 32°31′49″ сх. д. / 51.53472° пн. ш. 32.53028° сх. д. / 51.53472; 32.53028Координати: 51°32′05″ пн. ш. 32°31′49″ сх. д. / 51.53472° пн. ш. 32.53028° сх. д. / 51.53472; 32.53028
Середня висота
над рівнем моря
120 м
Водойми Убідь
Місцева влада
Адреса ради 16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15
Карта
Загребелля. Карта розташування: Україна
Загребелля
Загребелля
Загребелля. Карта розташування: Чернігівська область
Загребелля
Загребелля
Мапа
Мапа

Загребе́лля — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. До 2017 центр Загребельської сільської ради до якої входили також села Гапишківка та Масалаївка.

Знаходиться за 1 км від селища міського типу Сосниця і за 23 кілометри від залізничної станції Мена.

Історія[ред. | ред. код]

Загребелля — історична частина Сосниці за річкою, яка навесні щороку затоплювалася. Водопілля в Загребеллі описав на сторінках автобіографічної повісті «Зачарована Десна» український письменник Олександр Довженко[1].

Поблизу села виявлено два поселення доби неоліту (V—IV тис. до н. е.), 3 — доби бронзи (ІІ тис. до н. е.), ранньослов'янського часу та Київської Русі (VIII—IX ст.) і одне юхнівської культури.

У XVII ст. називалося Загребельська слобода. Згодом слобода стала окремим селом. На початку XIX ст. тут проживало 130 козаків і 26 ревізьких селян. Церква Різдва Богородиці з чудотворною іконою збудована у 1870 р. на місці церкви 1643 року. У 1885 р. налічувалось 527 жителів у 102 дворах. За переписом 1897 р. в селі було 154 двори, 873 жителі. У 1924 р. у Загребеллі 257 дворів і 1290 жителів.

На фронтах Німецько-радянської війни воювало 247 загреблян, з них загинуло 179.

Біля села існують поклади гончарної глини. Населення села на околиці райцентру зросло. У 1972 р.-625 жителів, а нині(коли?) 755 жителів.

Кутки — Мала і Велика Гапішківка, Волощучка, Курган, Заколодновка, Дідне.

На 2000 рік налічувалося 331 двір, було 890 мешканців, а на 1988—859 жителів, збільшення відбулося за рахунок переселення з інших населених пунктів. Кількість виборців 741 чол.

Орган місцевого самоврядування — Загребельська сільська рада. Сільський голова: Чепурний Денис Миколайович.

Депутатами районної ради, із числа територіальної громади, обрано: Копил Юлія Володимирівна

У селі є комплекс школа-сад, клуб та бібліотека, є фельдшерсько-акушерський пункт.

Сільськогосподарські землі, станом на 2013 рік, обробляється: фермерським господарством «Хутірське», ПРАТ «Райагрохім», ПП «АРАКС-Плюс»

Корисні копалини: пісок, глина. Промисловість була представлена цегельним заводом, який з 2009 року не працює.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області[3].

Уродженці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олександр Довженко Вибрані твори. — Одеса: Маяк, 1976. — 148 с. — с. 39—43.
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022. 
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Рух опору в Україні: 1960—1990: енциклопедичний довідник / передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. — К.: Смолоскип, 2010. — 804 с., 56 іл. — ISBN 978-966-2164-14-5.

Посилання[ред. | ред. код]