Задача про хід коня
Задача про хід коня — задача про знаходження маршруту шахового коня, що проходить через усі поля шахівниці по одному разу.
Ця задача відома принаймні з XVIII століття. Леонард Ейлер присвятив їй велику роботу «Вирішення одного цікавого питання, яке, здається, не підпорядковується жодному дослідженню» (датується 26 квітня 1757 року). У листі до Гольдбаха він повідомляв:"… Спогад про запропоноване колись мені завданню послужило для мене нещодавно приводом до деяких тонких вишукувань, до яких звичайний аналіз, як здається, не має ніякого застосування … Я знайшов, нарешті, ясний спосіб знаходити скільки завгодно рішень (число їх, однак, не нескінченне), не роблячи проб. " Окрім розгляду завдання для коня, Ейлер розібрав аналогічні завдання і для інших фігур.
У термінах теорії графів кожен маршрут коня, що проходить через всі поля шахівниці, відповідає гамільтоновому шляху (або циклу, якщо маршрут замкнений) у графі, вершинами якого є поля дошки, і два поля з'єднані ребром, якщо з одного можна потрапити на інше за один хід коня.
Кількість всіх замкнутих маршрутів коня (гамільтонових циклів) без урахування напрямку обходу дорівнює 13 267 364 410 532 [1] (кількість замкнутих маршрутів з урахуванням напрямку в два рази більше). У той же час завдання підрахунку всіх можливих незамкнутих маршрутів значно складніше і не вирішене досі. Відомо, [2] що кількість незамкнутих маршрутів не перевищує числа сполучень.
.
Зміст |
Методи вирішення [ред.]
Метод Ейлера і Вандермонда [ред.]
Метод Ейлера [ред.]
Метод Ейлера полягає в тому, що спочатку кінь рухається за довільним маршрутом, поки не вичерпає всі можливі ходи. Потім непройдені клітинки, що залишилися додаються в зроблений маршрут, після спеціальної перестановки його елементів.
Розглянемо як приклад наступний маршрут:
| 55 | 58 | 29 | 40 | 27 | 44 | 19 | 22 |
| 60 | 39 | 56 | 43 | 30 | 21 | 26 | 45 |
| 57 | 54 | 59 | 28 | 41 | 18 | 23 | 20 |
| 38 | 51 | 42 | 31 | 8 | 25 | 46 | 17 |
| 53 | 32 | 37 | a | 47 | 16 | 9 | 24 |
| 50 | 3 | 52 | 33 | 36 | 7 | 12 | 15 |
| 1 | 34 | 5 | 48 | b | 14 | c | 10 |
| 4 | 49 | 2 | 35 | 6 | 11 | d | 13 |
Спочатку спробуємо з незамкненого маршруту зробити замкнений. Для цього розглянемо, куди можна піти з полів 1 та 60. З поля 1 можна піти на поля 2, 32 і 52, а з 60 — на 29, 51 і 59. У ціх двох наборах є поля, що розрізняються на одиницю, а саме — 51 і 52. Завдяки цьому можна Зробити маршрут замкнутим, звернувши його частини. Для цього пронумеруємо поля з 52 по 60 в зворотному порядку. Після цього у отримуємо замкнений маршрут:
| 57 | 54 | 29 | 40 | 27 | 44 | 19 | 22 |
| 52 | 39 | 56 | 43 | 30 | 21 | 26 | 45 |
| 55 | 58 | 53 | 28 | 41 | 18 | 23 | 20 |
| 38 | 51 | 42 | 31 | 8 | 25 | 46 | 17 |
| 59 | 32 | 37 | a | 47 | 16 | 9 | 24 |
| 50 | 3 | 60 | 33 | 36 | 7 | 12 | 15 |
| 1 | 34 | 5 | 48 | b | 14 | c | 10 |
| 4 | 49 | 2 | 35 | 6 | 11 | d | 13 |
Тепер можна включити в маршрут деякі з непройдених клітинок. Оскільки наш маршрут замкнутий, то його можна розірвати в довільному місці і до одного з кінців причепити відповідний ланцюжок з непройдених клітинок. Наприклад, якщо розірвати ланцюжок у клітинці 51 (перенумерувати клітинки і зробивши її останньою, а 52 — першою), то зможемо подовжити наш ланцюжок на клітинки a, b і d, які стануть клітинками 61, 62 і 63.
Метод Вандермонда [ред.]
Вандермонд спробував звести задачу до арифметичної. Для цього він позначав маршрут коня по дошці у вигляді послідовності дробів
, де x і y — координати поля на дошці. Очевидно, що в послідовності дробів, що відповідає ходам коня, різниця чисельників двох сусідніх дробів може бути тільки 1 або 2, при тому, що різниця їх знаменників становить відповідно 2 або 1. Крім того, чисельник і знаменник не можуть бути менше 1 і більше 8.
Його метод знаходження відповідної послідовності аналогічний методу Ейлера, але дозволяє знаходити маршрути коня тільки для дощок парної розмірності.
Рамковий метод Мунка і Коллін [ред.]
Метод поділу на чверті Поліньяка і Роже [ред.]
Правило Варнсдорфа [ред.]
Правило Варнсдорфа, що є різновидом жадібного алгоритму для відшукання маршруту коня, формулюється так:
- При обході дошки кінь повинен ставати на те поле, з якого можна піти на мінімальне число ще не пройдених полів. Якщо таких полів кілька, то можна піти на будь-яке з них.
Цікаві маршрути [ред.]
Маршрут Яниша [ред.]
| 50 | 11 | 24 | 63 | 14 | 37 | 26 | 35 |
| 23 | 62 | 51 | 12 | 25 | 34 | 15 | 38 |
| 10 | 49 | 64 | 21 | 40 | 13 | 36 | 27 |
| 61 | 22 | 9 | 52 | 33 | 28 | 39 | 16 |
| 48 | 7 | 60 | 1 | 20 | 41 | 54 | 29 |
| 59 | 4 | 45 | 8 | 53 | 32 | 17 | 42 |
| 6 | 47 | 2 | 57 | 44 | 19 | 30 | 55 |
| 3 | 58 | 5 | 46 | 31 | 56 | 43 | 18 |
Цей маршрут цікавий у багатьох відношеннях: він утворює напівмагічний квадрат, а при повороті дошки на 180° перша половина маршруту (номери з 1 до 32) переходить у другу (номери з 33 по 64).
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Brendan McKay Knight's Tours on an 8x8 Chessboard // Technical Report TR-CS-97 -03. — (1997).
- ↑ Е. Гік Глава 2. Кінь-хамелеон // Шахи і математика. — М.: Наука. — (Бібліотечка «Квант»).
Посилання [ред.]


.