Задорнов Михайло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Задорнов
Михаил Задорнов
Mikhail Nikolayevich Zadornov.jpg
При народженні: Михайло Миколайович Задоронов
Дата народження: 21 липня 1948(1948-07-21) (66 років)
Місце народження: Юрмала, Латвійська РСР, СРСР
Національність: росіянин
Громадянство: СРСР СРСРРосія Росія
Мова творів: російська
Рід діяльності: письменник-сатирик, драматург
Роки активності: 1974 — нині
Жанр: сатира, дослідження у галузях історії, етимології російської мови
Премії:

Премія Ленінського комсомолу (1975)

Нагороди:
Орден Пошани
zadornov.net

Миха́йло Микола́йович Задо́рнов (21 липня 1948, Юрмала) — радянський і російський письменник-сатирик, драматург, гуморист, актор, комік, член Спілки письменників Росії. Автор близько десяти книг, серед яких ліричні та сатиричні оповідання, гуморески, нариси, п'єси та подорожники.

Біографія[ред.ред. код]

Батько — Микола Павлович Задорнов (1909–1992), радянський письменник, заслужений діяч культури Латвійської РСР (1969), лауреат Сталінської премії за роман «Амур-Батечко» (1952). Мати — Олена Мельхіорівна Задорнова (у дівоцтві Матусевич).

Закінчив ризьку середню школу № 10. Зауважив в одному з своїх виступів, що вперше вийшов на сцену в другому класі, граючи ріпку з одноймкенної казки. Причому «витягався так елегантно, що кричали „Біс, браво!“ Мовляв, витягніть його ще раз!»

1974 закінчив Московський авіаційний інститут за спеціальністю інженер-механік. У 19741978 рр. працював на кафедрі МАІ 204 «Авіаційно-космічна теплотехніка» інженером, згодом — провідним інженером.

Почав друкуватися 1974 року. У 1970-ті-1980-ті — режисер-постановник студентського театру МАІ «Росія». З колективом агіттеатру об'їхав усі куточки СРСР, нагороджений премією Ленінського комсомолу.

19841985 року — завідувач відділу сатири та гумору в журналі «Юність».

Дебютував на ТБ з монологом «Лист студента додому» 1982 року, однак справжня популярність прийшла до нього за два роки, коли він прочитав своє оповідання «Дев'ятий вагон». Оповідання і мініатюри Задорнова виконували багато артистів, а, починаючи з 90-х, він і сам виконує свої твори. Він був співавтором передач «Аншлаг», «Сміхопанорама», «Сатиричний прогноз», «Дочки-матері». 1992 року був членом журі Вищої ліги КВК на двох чвертьфіналах[1][2]. 1998 був членом журі фестивалю Горлаючий КіВіН у рідній Юрмалі[3].

Починаючи з 1990 року, у світ виходять книжки Задорнова «Не розумію», «Кінець світу», «Повернення», одноактна п'єса «Сучасні люди», весела п'єса для сумного кіно «Кофтинка», чотирьохтомник «Велика країна з непередбаченим минулим», «Ми всі з Чі-Чі-Чі-Пі», «Крихітні зірки», «Задоринки». У цей же час за мотивами його п'єси «Сучасні люди» на Одеській кіностудії знятий фільм «Хочу вашого чоловіка» (1992), де він зіграв роль Андрія.

Михайло Задорнов — лауреат премій «Золоте теля» й «Овація».

Саме Задорнов вітав країну (тоді вже Росію) 31 грудня 1991 року в новорічному зверненні замість президента[4]. У своєму виступі Задорнов так захопився, що через нього затримали трансляцію бою курантів.

1993 року Задорнов отримав квартиру в «номенклатурному будинку» для високоповажних посадовців по вул. Осінній, 4/2, де були також квартири Б. М. Єльцина, В. С. Чорномирдіна, О. В. Коржакова. Останній написав у своїй книзі «Борис Єльцин: від сходу сонця до заходу»[5]:

« Нашим сусідом по дому став письменник-сатирик Михайло Задорнов. Його дружба з Єльциним почалася ще у Юрмалі, під час відпочинку. Міша вмів розвеселити Бориса Миколайовича: смішно падав на корті, зумисне хибив, дотепував. Й ось так напівжартома, ввійшов у довіру… Після відпустки ми продовжили парні тенісні зустрічі. І раптом Задорнов потихеньку до мене звернувся: «Саша, я дізнався про новий будинок. А у мене дуже поганий район, у під’їзді п’яниці туалет влаштували. Поверхом вище взагалі алкоголік живе. Візьміть до себе». Ми взяли  »

Михайло Задорнов вивів на велику естраду Максима Галкіна, що з ним товаришує й досі.

Сатирик добре знаний своїми критичними висловленнями на адресу модерної західної (насамперед — американської) культури та відповідного способу життя. На знак протесту проти дискримінації збірної Росії на Зимовій Олімпіаді 2002 року закреслив у паспорті американську візу.

З 2006 року письменник виступає з численними любительськими вправами з етимології російських слів, що ігнорують усі досягнення науки у цій галузі.

« Як могло вийти, що такий розумний народ раптом зник з історії? Дуже давно на землі аріїв прийшов льодовик. Довелося нашим пращурам залишити насиджені північні краї та піти за сонцем. Так арії розсіялись — від слова «Рассєя» — на безліч племен, що живуть від Індії до Європи. Зате сонячне Ра поширилось на інші мови. Навіть до грецької та латини:

Літерату-ра, культу-ра, г-ра-мота і… сати-ра

Б-ра, люст-ра, ра-мпа, фа-ра[6]

 »

Попри відсутність будь-якої підтримки з боку професійних істориків та філологів, Задорнов продовжує неакадемічні дослідження з історії слов'янства.

У грудні 2009 року Задорнов відкрив у Ризі бібліотеку імені свого батька, Миколи Задорнова. Бібліотека була оголошена загальнодоступною та безкоштовною для усіх[7].

27 травня 2010 у селі Воскресенське Ленінградської області письменник представив загалу пам'ятник няні О. С. Пушкіна Арині Родіонівні, виконаний скульптором Валерієм Шевченком у її зріст 160 см. Вага пам'ятника 500 кг. Михайло Миколайович виступив ініціатором проекту та головним спонсором, оплативши спорудження пам'ятника зі свого фонду. Урочисте відкриття віднесли до 211-ї річниці з дня народження поета[8][9][10][11][12].

Музика[ред.ред. код]

Пісня «Даду внедрьож», виконавця пана Дадуди, що виконує ніби Михайло Горбачов, нарізана з виступу Задорнова, де він висміює політика через його неграмотність. Ідею написати фейлетон надав Євген Петросян[13].

У рамцях концерту «Задорний день» Михайло періодично наспівує спеціальну музичну тему і навіть читає під неї монологи[14]. На його офіційному сайті можна знайти мікси виступів, зроблених з Валерієм Царьковим (Dj Valer): «Захід-западня», «Російський новий рік», «Гиря», «Попса». Задорнов же стверджує, що в нього немає ані голосу, ані слуху, і що ведмідь не просто наступив йому на вуха, а й танцював на них[15].

Пластика[ред.ред. код]

Традиційно свої виступи Задорнов проводить стоячи, тримаючи у руках написану програму. Але зараз він почав включати до програми виступи гімнастів Ірини Казакової та Дмитра Булкіна. Він і сам виконує деякі вправи, зокрема розтягування, шпагат, ходить на руках, стоїть на голові, здебільшого з брейк-командою Юді, з якою познайомився на шоу «Хвилина слави», де був у складі журі[16].

Творчість[ред.ред. код]

Позиція щодо України та українців[ред.ред. код]

В жовтні 2013 року, після боксерського бою Володимира Кличка і Олександра Повєткіна, в якому перемогу здобув українець, зробив заяву, в якій назвав західних українців зрадниками.

« Звичайно, я розумію західних українців, їх я не звинувачую. Вони завжди були зрадниками. Вони завжди лежали під Польщею. А поляки завжди зраджували Росію на догоду будь-яким західним інтересам. Маю право це говорити, тому що в мені є польська кров. [17][18][19][20][21]  »

5 січня 2014 року назвав українців, що стоять на Євромайдані, «єврохохлами» і заявив, що вони розійдуться, щойно його «перестануть утримувати олігархи».[22]

Див. також[ред.ред. код]

  • 5043 Задорнов — астероїд, названий на честь цього чоловіка.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сезон 1992 года / 1/4 КВН-92 (ДГУ-СГУ-ПГУ, «Гусары-Баку-Алчевск») Протоколы игр на сайте AMIK.RU (рос.)
  2. Сезон 1992 года / 1/4 КВН-92 («ХАИ-Луганск-ЛФЭИ», «ЕрМИ-ТашПИ-Тамбов») Протоколы игр на сайте AMIK.RU (рос.)
  3. Сезон 1998 года / Юрмала-98 Протокол фестиваля на сайте AMIK.RU
  4. «Традиция новогодних поздравлений: от генсека ЦК КПСС Брежнева до сатирика Задорнова.». newsru.com. Архів оригіналу за 2012-06-02. Процитовано 2009-8-6. (рос.)
  5. О. Коржаков Борис Єльцин:від сходу сонця до заходу = Борис Ельцин:от восхода до захода. — М., 1997.
  6. Третье ухо. Михаил Задорнов. :: Малмыж Точка Ру
  7. Известия. Ру: Задорнов открыл в Риге библиотеку
  8. Слуцкая, Юлия (27 мая 2010). «Представлен памятник няне Пушкина». Департамент информационной политики правительства Ленинградской области. Процитовано 2010-05-29. 
  9. «Михаил Задорнов подарил Ленобласти памятник Арине Родионовне». Балтийское Информационное агентство. 27 мая 2010. Процитовано 2010-05-29. 
  10. «Памятник няне Пушкина появился в Ленинградской области». РИА Новости. 27 мая 2010. Процитовано 2010-05-29. 
  11. «Под Петербургом откроют памятник Арине Родионовне». Известия. 28 мая 2010. Процитовано 2010-05-29. 
  12. Кифичак, Вероника (29 Май 2010). «Задорнов уминает картошечку». Блик.ua. Процитовано 2010-05-29. 
  13. фейлетон Михайла Задорнова на YouTube logo 2013.svg
  14. Виконання Задорновим фейлетону під музику на YouTube logo 2013.svg
  15. Хочу быть бабочкой! Онлайн-конференция Михаила Задорнова на сайте «Московского комсомольца» от 20 июля 2008 года
  16. Михаилу Задорнову — 60: Юбилей в «Дзинтари» со шпагатом и стойкой на голове Отчёт о юбилейном концерте на сайте intelligent.lv
  17. Задорнов назвав українців зрадниками.
  18. Я розумію західних українців, вони завжди були зрадниками – Задорнов про бій Кличка.
  19. Задорнов назвав Кличка «російським богатирем», а західних українців – зрадниками.
  20. Перемога Кличка виявила імперські комплекси Задорнова та його зневагу до українців та поляків.
  21. Кличко - Повєткін: українська гордість проти російської ворожнечі.
  22. Російський комік Задорнов поцікавився, чи не розбіглися «єврохохли» з Майдану

Посилання[ред.ред. код]