Зайко Микола Никифорович
| Микола Никифорович Зайко | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1908 |
| Помер | 1991 |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | науковець |
| Галузь | патологічна фізіологія |
| Заклад | Київський медичний інститут |
| Посада | завідувач кафедри патологічної фізіології |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Науковий керівник | Богомолець Олександр Олександрович, Анічков Микола Миколайович, Лондон Юхим Семенович |
| Партія | КПРС |
| У шлюбі з | Зайко Розалія Йосипівна |
| Нагороди |
 |
Микола Никифорович Зайко (1908–1991) — український радянський патофізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН СРСР.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 22 березня 1908 року. Учень О. О. Богомольця, М. М. Анічкова і Ю. С. Лондона. Протягом 25 років очолював кафедру патологічної фізіології Київського медичного інституту. Був членом КПРС.
Помер у 1991 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі (стара частина).
Наукова і громадська діяльність[ред. | ред. код]
Створив наукову школу в області вивчення нервової трофіки та нейродистрофічного процесу. Підготував 25 докторів і 35 кандидатів наук.
Був автором підручника «Патологическая физиология», який витримав кілька видань (Київ: 1977, 1985, 1995, 2008; Москва: 2002, 2008).
Багато років був головою Українського науково-медичного товариства патофізіологів.
Відзнаки[ред. | ред. код]
Заслужений діяч науки УРСР (1968). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1981; за підручник «Патологическая физиология», опублікований у 1977 році), премії імені О. О. Богомольця (1973), нагороджений медалями Ф. Шиллера і Я. Пуркін'є, численними урядовими нагородами, почесними званнями.
Джерела[ред. | ред. код]
- А. В. Атаман. Патологическая физиология в вопросах и ответах(рос.)