Зайці (Чернігівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зайці
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський
Громада Михайло-Коцюбинська селищна громада
Основні дані
Перша згадка 1660[1]
Населення 309
Площа 1,12 км²
Густота населення 275,89 осіб/км²
Поштовий індекс 15553
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°28′07″ пн. ш. 31°07′23″ сх. д. / 51.46861° пн. ш. 31.12306° сх. д. / 51.46861; 31.12306Координати: 51°28′07″ пн. ш. 31°07′23″ сх. д. / 51.46861° пн. ш. 31.12306° сх. д. / 51.46861; 31.12306
Середня висота
над рівнем моря
139 м
Місцева влада
Адреса ради 15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50
Карта
Зайці. Карта розташування: Україна
Зайці
Зайці
Зайці. Карта розташування: Чернігівська область
Зайці
Зайці
Мапа
Мапа

CMNS: Зайці у Вікісховищі

Див. також: Зайці

Зайці́ — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. До 2016 орган місцевого самоврядування — Левковицька сільська рада.

Населення становить 309 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Археологи виявили тут чотири давньоруські поселення. Засновано домініканами в польські часи і місцевою родиною Зайців . Вперше село згадується у 1660 р.

За даними на 1859 рік у казенному, козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 464 особи (234 чоловічої статі та 230 — жіночої), налічувалось 134 дворових господарства[2].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Козлянської волості мешкало 980 осіб, налічувалось 183 дворових господарства, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 17 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи[3]. У 1878 р. на Балканах, у ході російсько-турецької війни, загинув уродженець села стрілець Федір Супруненко.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1282 осіб (639 чоловічої статі та 643 — жіночої), з яких 1263 — православної віри[4].

У 1924 р.- 184 двори і 906 жителів. Жертвами голодомору 1933 року стали 113 людей.

Урочище –Ляхове, Берникова гора

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 96,12%
російська 3,24%
білоруська 0,74%

Галерея[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історична довідка
  2. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 203)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 120 (рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-260. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних