Зайчук Борис Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борис Зайчук
Народився 27 серпня 1949(1949-08-27)
Старокостянтинів, Хмельницька область, Українська РСР
Помер 9 жовтня 2023(2023-10-09) (74 роки)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність Голова правління Пенсійного фонду України
Alma mater ДТЕУ (2000)
Посада Надзвичайний і Повноважний Посол України
У шлюбі з Людмила Петрівна
Діти доньки Світлана та Олена
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Заслужений працівник соціальної сфери України
Заслужений працівник соціальної сфери України

Бори́с Олекса́ндрович Зайчу́к (27 серпня 1949, Старокостянтинів, Хмельницька область — 9 жовтня 2023[1]) — український педагог, політолог, економіст, дипломат. Голова правління Пенсійного фонду України, член Координаційної ради з питань внутрішньої політики, член Політради НДП, член наглядової ради відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чехії (2012—2016). Заслужений працівник соціальної сфери України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 27 серпня 1949 року у місті Старокостянтинів Хмельницької області. З вересня 1966 року по липень 1967 року працював слюсарем ремонтно-будівельного управління Жовтневого району м. Київ

У 1971 році закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. М.О.Горького за спеціальністю «Українська мова та література». Після закінчення навчання працював вчителем Білогородської середньої школи Києво-Святошинського району Київської області.

1972-1973 — проходив строкову військову службу.

У 1974-1986 роках — директор Бобрицької, Гореницької, Білогородської середніх шкіл Києво-Святошинського району Київської області.

З лютого 1986 року по травень 1992 року — заступник голови виконкому Києво-Святошинського районної ради Київської області.

У 1991 році закінчив Київський інститут політології та соціального управління за спеціальністю «політолог, викладач соціально-політичних дисциплін».

З травня 1992 року по вересень 1993 року — заступник голови Києво-Святошинського райдержадміністрації Київської області.

З вересня 1993 року — заступник голови правління Пенсійного фонду України.

З 6 січня 1996 року по січень 2008 року — голова правління Пенсійного фонду України.

З вересня 1998 року — член Координаційної ради з питань внутрішньої політики.

У 2000 році закінчив Київський національний торговельно-економічний університет (КНТЕУ) за спеціальністю «Фінанси», кваліфікація — економісти-фінансист. Захистив кандидатську дисертацію «Організаційно-економічний механізм побудови в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення» (Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, 2002).

З січня 2008 року по серпень 2009 року — заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

З вересня 2009 року по березень 2010 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Хорватія.

З березня 2010 року — 1 листопада 2012 — голова правління Пенсійного фонду України[2].

З 1 листопада 2012[3] по 19 серпня 2016[4] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці[5].

Причиною звільнення Зайчука з посади посла України в Чехії була його заангажованість у скандалі, коли він намагався визволити з в'язниці ліванця Алі Фаяда, звинуваченого в нелегальній торгівлі зброєю та співпраці з терористами. Фаяда вистежили американські спецслужби, і він був ув'язнений у Чехії. Проте весною 2016 року чеський суд відмовив Штатам у екстрадиції Файада. Невдовзі ліванця повернули на батьківщину в обмін на заручників із Чехії.

Алі Файяд був радником скандального міністра оборони України та екс-голови «Укрспецекспорту» Дмитра Саламатіна, який займав ці посади, залишаючись громадянином РФ[6].

Помер 9 жовтня 2023 року[7].

Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина Людмила Петрівна (1950) — вчитель; дочки Світлана (1975) і Олена (1977).

Старша сестра Ліщук Віра Олександрівна (1942).

Брат-близнюк Валентин — український політичний і освітній діяч, дипломат, колишній міністр освіти України.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Має 1 ранг державного службовця. Удостоєний почесного звання «Заслужений працівник соціальної сфери України». Нагороджений орденами «За заслуги» III ступеня (1998) та князя Ярослава Мудрого V, IV ступенів, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Літопис вищих навчальних закладів. Випускники КНТЕУ 2006

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Помер експосол України в Чехії і колишній голова Пенсійного фонду Зайчук, Гордон, 09.10.2023
  2. Указ Президента України № 624/2012 «Про звільнення Б.Зайчука з посади голови правління Пенсійного фонду України». Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 21 серпня 2016.
  3. Указ Президента України № 623/2012 «Про призначення Б.Зайчука Надзвичайним і Повноважним Послом України в Чеській Республіці». Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 21 серпня 2016.
  4. Указ Президента України № 335/2016 «Про звільнення Б.Зайчука з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Чеській Республіці». Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 21 серпня 2016.
  5. Порошенко звільнив посла України в Чехії. ukranews.com. Українські новини. 21 серпня 2016. Архів оригіналу за 22 серпня 2016.
  6. Президент звільнив скандального посла Чехії // Zbruch, 22.08.2016. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
  7. Укрнет
  8. Указ Президента України № 681/2014 «Про присвоєння дипломатичних рангів». Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 21 серпня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]