Закони Бауера

Закони Бауера або принципи Бауера  — два загальнобіологічних принципи, що сформульовані Е. Бауером (1934):

1) розвиток біологічних систем є результатом збільшення ефекту зовнішньої роботи біосистеми (впливу організму на середовище) у відповідь на отриману із зовнішнього середовища одиницю енергії (стимул), для цієї біосистеми, на відміну від систем неживої природи, повинні мати властивість постійно підтримувати свою структуру незалежно від зовнішнього середовища;

2) оскільки живі системи постійно працюють і руйнуються, то вони повинні одночасно і самовідновлюватися, черпаючи з навколишнього середовища необхідні матеріали, енергію та інформацію; завдяки процесу самовідновлення біосистеми зберігають по відношенню до середовища проживання антиентропійний стан.

Загальнобіологічні принципи Бауера у дечому схожі з біогеохімічними принципами Вернадського. На думку Бауера, живі системи ніколи не перебувають в стані рівноваги і виконують за рахунок своєї вільної енергії корисну роботу проти рівноваги, яку вимагають закони фізики і хімії за існуючих зовнішніх умов.

Цей принцип є визначальним для кардинального розрізнення працюючої живої системи і працюючої механічної системи або машини.

Нерівновага означає, стверджує Бауер, що всі структури живих клітин на молекулярному рівні заздалегідь заряджені «зайвою», надлишковою в порівнянні з такою ж неживою молекулою енергією, що виражається в нерівності потенціалів, у створеному хімічному чи електричному градієнті, тоді як в неживої замкнутій системі будь-які градієнти розподіляються відповідно до правила ентропії рівномірно. Цю «зайву» енергію, що існує в живих клітинах на будь-якому рівні, Бауер називає «структурною енергією» і розуміє як деформацію, нерівновагу в будові живої молекули.

Література

• Бауэр Э. С. Теоретическая биология. М. — Л.: Изд. ВИЭМ, 1935. — 206 с
• Токин Б. П. Теоретическая биология и творчество Э. С. Бауэра, 2 изд. — Л., 1965.
• Эрвин Бауэр и теоретическая биология (К 100-летию со дня рождения). / Сб. науч. трудов. Ответ. ред. С. Э. Шноль. — Пущино, 1993. — 256 с.
• Аксенов Г. П. Причина времени. — М.: УРСС, 2000. — Гл. 19.
• Müller M. Ervin Bauer (1890–1938), a martyr of science // 'The Hungarian Quarterly.- 178.- 2005.- Р. 123–131.